Розділ 3. Жага до життя

Після п’яної бійки Венсу довелося звільнитися з «Америкен Ейрвейз». Та це ще не все: від нього пішла Гелен. Він не любив згадувати ті часи, але саме вони зрештою привели Венса до «Андес Скай».

Спочатку він злився і вважав звільнення несправедливістю. Ну подумаєш, дав у пику чиновникові. Запалився, звісно, але навіщо виставляти за двері? Його, професіонала, якого ніким замінити! Виходить, той чинуша для компанії цінніший? Хіба це справедливо?

Венс не вигадав нічого кращого, як вирушити в добре знайоме місце — Гонолулу. Плану не було — йому хотілося просто поблукати барами Вайкікі й забутися в одноразовому «коханні». Він навіть орендував той самий будинок на березі, де зустрічав Гелен у її перший приїзд.

Там усе було як і раніше: крісла з ротангу, комод зі стогнучими шухлядами, лакована радіола і холодильник, який пережив Карибську кризу. Не було тільки Гелен.

Щоночі він приїжджав із новою знайомою та мстився Гелен на широкому ліжку в спальні. Вранці розколювалася голова, і про те, щоб порибалити на тунця, не було й мови. Продерши очі, він бачив величезну шафу з напіввідчиненими дверцятами — немов роззявлені роти в подиві від побаченого. Після сну Венсові хотілося одного: якнайшвидше викликати таксі та випровадити чергову гостю.

Так тривало тижнів зо два. Його вже вернуло і від випивки, і від жінок. Настала мить, коли злість змінилася почуттям провини й закортіло вити від туги, а часом і пустити сльозу.

Ще тиждень Венс прожив на березі, але вже без Вайкікі та випадкових зв’язків. Почав заходити до «Синього тунця». Кіану впізнав його і по-свійськи привітав. Було видно, що його так і кортить спитати про Гелен, але він не ставив зайвих запитань.

Якось, сидячи в закладі Кіану після добрячої порції тунця, Венс безцільно гортав новинну стрічку. Увагу привернула яскрава реклама з мальованим літачком. У містечку Ошкош, що в штаті Вісконсин, за тиждень відкривалося авіашоу, куди з’їжджалися фанати малої авіації з усього світу. Венс відчув гостре бажання потрапити туди — у саму гущу захоплених людей із палаючими очима.

Раніше він не бував на авіашоу. Дивно для авіаційного інженера, та так уже склалося. Аеропорт в Ошкоші на кілька днів перетворився на гудучий мурашник. Венс і не припускав, що збереться стільки народу. Глядачі займали місця біля самого краю злітної смуги, підкидаючи камери й телефони щоразу, коли черговий літак із ревінням здіймався в небо.

Чого там тільки не було: біплани, моноплани, поршневі та реактивні машини. Усе це строкате розмаїття так і прагнуло вирізнитися, показати себе в усій красі. Немов моделі на подіумі, літаки дефілювали в небі, демонструючи карколомні фігури пілотажу.

Зголоднівши, Венс подався шукати фудкорт. Браку в забігайлівках не було — вони обліпили аеропорт, мов бджоли вулик. Від думки про гарячий соковитий гамбургер у шлунку забурчало. Далеко ходити він не став — зупинився біля першого ж вагончика, що апетитно пахнув. Людей вистачало — він ледве примостив тацю на високий барний столик.

Закінчуючи трапезу, Венс почув збуджену розмову. Хтось скаржився на запалювання в біплана «Піттс»:

— Знову барахлить. Свічки чисті, нагару немає. Дроти дивився — усе гаразд, ізоляція ціла. Не збагну, у чому річ, а виступати вже скоро.

Чоловік говорив із помітним латиноамериканським акцентом. Венс глянув на нього: високий кремезний чоловік із синювато-чорною шевелюрою. Він помітно нервував, активно жестикулюючи, і Венс втрутився:

— На «Піттсі» двигун «Лайкомінг». Запалювання там — слабке місце. Якщо свічки та дроти в нормі, перевірте контакти переривника в магнето.

Чоловік різко обернувся. Його виразні чорні очі дивилися на Венса з надією.

— Я — Рауль, — відрекомендувався він, простягаючи долоню. — Бачу, ви в темі. Допоможете? А то механік із мене так собі, моя стихія — небо.

Він мав неабиякий шарм, і відмовити було неможливо. Утім, Венс і не збирався — щиро хотілося допомогти. Поки вони йшли до його літака, з’ясувалося, що Рауль — професійний пілот із Буенос-Айреса і виступає у складі аргентинської пілотажної групи «Срібні крила».

Пробратися на стоянку виявилося непросто: вхід перегороджував кордон, а спецперепустки у Венса не було. Та тут Рауль пустив у хід усю свою чарівність, і охорона здалася.

Проблема справді виявилася в контактах: Венс зачистив нагар і виставив зазори. Витираючи руки ганчір’ям, він сказав Раулю:

— Моє шоу закінчено. Заведеться як миленький. Тепер — ваша черга. Покажіть, на що здатні.

І він показав. Рауль скочив на пілотське місце і, щойно ожив двигун, виставив із кабіни великий палець. Немов не вірячи такому щастю, він випробував мотор на різних обертах і, переконавшись, що все гаразд, зірвався до злітної смуги. У цьому ривку була вся його пристрасна натура. Земля обтяжувала його, він жив у небі. Маленький «Піттс» зробив короткий розбіг і, ледь відірвавшись, різко пішов угору.

Рауль наче з ланцюга зірвався. Він невтомно крутив фігуру за фігурою. Гравітація ніби зникла. Літак то зависав у верхній точці, то, мов тенісний м’ячик, злітав над самою землею, викликаючи захоплені зойки та овації. Глядачі стояли, задерши голови й роззявивши роти від подиву.

Відпрацювавши чергову зв’язку, «Піттс» пішов на велике коло.

— Ну, зараз тримайся! — штурхнув Венса хлопець у льотному комбінезоні. — Рауль іде на коронний номер!

На певний час літак зник із поля зору. Аж ось удалині показалася точка. Вона стрімко росла, притиснувшись до самої землі, — «Піттс» ішов на бриючому. Біплан було вже чітко видно, коли різким маневром він перевернувся на спину й пішов уздовж смуги. Венс бачив голову Рауля, яка ледь не черкала бетон. «Піттс» пролетів так до самого кінця, лише в останню мить перевернувся і пішов угору. Він зробив іще кілька кіл, похитав крилами, вітаючи глядачів, із явною неохотою сів і вирулив на стоянку.

Саме тоді Венс знову відчув те, що називають жагою до життя. Цей відчайдух Рауль запалив у ньому іскру, сам того не підозрюючи. Відтоді вони стали друзями. Дізнавшись, що Венс без роботи, Рауль запропонував перебратися до Аргентини та спробувати сили в «Андес Скай», де він пілотував «Боїнги» й «Ейрбаси». Це був чудовий шанс почати з чистого аркуша. І Венс ним скористався.