Вагання Макса

«Привид» ніби крізь землю провалився. Минуло вже кілька днів — і жодного листа. А його дані вже звично ставали головною фішкою у роликах Макса. Іншого способу зв’язатися з ним, крім електронної пошти, не існувало. Заданий із самого початку темп вимагав нових відео. Перегляди, підписники, хейтери, лайки, рекламодавці — увесь цей «джаз» потребував постійного підживлення.

За короткий термін канал набрав шаленої популярності, і цей успіх починав здаватися Максу золотою кліткою. Смартфон у кишені вібрував без упину. Глядачі вимагали продовження, хейтери звинувачували в хайпі на кістках, а рекламодавці наполегливо цікавилися датою наступного випуску. Олії у вогонь підлила історія з уцілілим Венсом: увага аудиторії переключилася на офіційні зведення, і Максу треба було реагувати. Але як? В останньому листі він просив «Привида» копнути під Венса, але саме після цього той замовк.

Макс спробував розпитати Chatly, але ШІ видав про Венса лише порцію загальнодоступних фактів. На гострі запитання цифровий помічник відповідав стандартно: «Вибачте, я лише мовна модель».

Звернутися до Лори? Навряд чи після інциденту в готелі вона погодиться на зустріч, а тим паче на «цифрову вівісекцію». Глухий кут. Але аудиторія жадала видовищ, а Макса цікавив хліб — нове відео не можна було відкладати. Він сів перед камерою і натиснув кнопку «запис».

—Привіт! З вами Макс, і на моєму каналі, як завжди, ексклюзивна інформація про катастрофу AW510. Але перш ніж я перейду до сенсацій, кілька слів про те, що допомагає мені робити випуски за будь-яких умов.

Друзі, у наш неспокійний час важливо мати автономне джерело енергії. Навіть якщо ви не збираєтеся летіти через Анди, ваш смартфон має бути заряджений на всі сто. Павербанки (назва) — це чесна ємність, захист від перевантажень та перегріву. Посилання в описі, за промокодом MAX — знижка десять відсотків.

А тепер — до справи.

Друзі, пам’ятаєте культову драму Спілберга «Врятувати рядового Раяна»? Схоже, просто зараз на наших очах розгортається римейк під назвою «Порятунок інженера Венса». Класична медійна маніпуляція: людська історія замість істинних причин катастрофи. Нас змушують дивитися не на уламки літака, а в очі героя, який дивом уцілів. Уся увага медіа тепер зосереджена на Еліасі Венсі: його самопочутті, перших словах для преси та зворушливому дзвінку дружині з госпітальної палати.

Безумовно, виживання Венса — випадок унікальний. Я аж ніяк не применшую феноменальності цієї події. Але чи не здається вам, що нас змушують співчувати одному щасливчику лише для того, щоб ми перестали ставити головне запитання: чому решта залишилися там, у горах?

На терезах дві шальки: на одній — уцілілий Венс, на іншій — сто п’ятдесят шість людей, які вже ніколи не зателефонують близьким. За кожною цифрою у списку загиблих стоїть обірване життя. Це були люди, які довіряли техніці, авіакомпанії та тим, хто випускав цей борт у рейс. Венсу просто пощастило, а їм — ні. І якщо ми дозволимо медійному шуму заглушити пам’ять про сто п’ятдесят шість смертей, ми просто зрадимо їх. Я тут для того, щоб домогтися чесної відповіді: що насправді сталося в небі над Андами?

Зараз, коли почався збір та аналіз уламків і чорних скриньок, нам важливо пам’ятати: істина — понад усе. Не можна піддаватися на маніпуляції!

Ось логотип, який ви затвердили більшістю голосів: «STOP LIES! ДОСИТЬ БРЕХАТИ!». Це не просто принт, це наша спільна позиція. Мерч із логотипом, як завжди, за посиланням в описі. До речі, географія доставки значно розширилася…

Далі Макс знову згадав Кріса Робертса і розводив теревені про ймовірність втручання в систему керування літаком. Він визнав: прямих доказів на підтвердження цієї версії поки немає — уламки не вивчені. Напевно, комісія щось розкопає, і треба дочекатися висновків. Ось тільки він сильно сумнівався, що в них буде бодай слово правди.

Від «софтових» теорій він перейшов до «залізних» фактів. Цього разу Макс не обмежився фрагментами, а розкрив карти повністю: показав документи від «Привида» щодо ремонту тріщини у хвості — з усіма логотипами та підписами. Ті самі папери, що й минулого разу, але тепер — без жодних купюр.

Ролик вийшов коротким і провокаційним. Документи були конфіденційними, і відео могло потрапити під блокування будь-якої миті. Але інших козирів у рукаві не залишилося. Макс діяв навмання, просто заповнюючи ефір у надії, що «Привид» озветься.

Проте «навмання» не спрацювало. Ба більше — YouTube заблокував не лише ролик, а й увесь канал.

Кілька днів Макс пролежав удома, дивлячись у стелю. Він розумів, що ризикує, але сподівався, що минеться. Йому здавалося, що він сам зазнав аварії — не меншої, ніж той злощасний Boeing.

«Я тільки почав набирати висоту, — займався самоїдством Макс. — А потім мою систему керування заклинило. Я увійшов у піке, рухнув додолу та розсипався на друзки».

Він уявив пошуки роботи і те, як принизливо доведеться пояснювати причину попереднього звільнення.

— Ви ж начебто блогером збиралися стати? — уїдливо запитають на співбесіді. — Що ж сталося? І як довго плануєте затриматися в нашому банку?

У відповідь він лише замимрить щось незв’язне під співчутливими поглядами: мовляв, з ким не буває.

Він згадав Лору, і клубок підступив до горла. Він винен перед нею, але спробує все виправити. Можливо, ще не все втрачено. Ох, Лоро, Лоро… Як було добре разом і як самотньо зараз. Може, зателефонувати?

Макс довго не наважувався. Брав телефон, крутив у руках і клав назад. Але коли нарешті набрався сміливості й почув довгі гудки — вона відповіла. Домовилися зустрітися ввечері в парку, де гуляли й бігали сотні разів, де знайома кожна стежина. Вони почнуть усе спочатку і більше не розлучаться.

Макс повеселішав, встав із дивана і глянув у дзеркало: треба терміново привести себе до ладу. Наспівуючи собі під ніс, він заповзявся зголювати щетину.