1 глава

  Чомусь, коли в нас проблеми, всі друзі дружно йдуть з нашого життя. І це, не кажучи про знайомих. Так сталося і з Алісою.  Цікаво, чи справді це були її друзі? Не знає навіть і Аліса. Сьогоднішній день надовго залишиться в її пам'яті...
За 3 місяці до початку подій
     Ранок. Перший день осені. Всі школярі з легким смутком йдуть до школи. Літо пролетіло дуже швидко. Ніхто не встиг зрозуміти, як воно промайнуло. 
   На столі лежать фарби з пензликами, а біля вікна мольберт, на якому красується майже закінчений морський пейзаж. Під ліжком валяється чергова книга. На цей раз фантастика - Анна Каньтох "Таємниця покинутого монастиря". З кухні долинає дивовижний аромат свіжої випічки та кави. Промінці лагідно стрибають по обличчю дівчини. Та, в свою чергу, ліниво перевернулася на інший бік. Алісі Завортній якраз снився чудовий сон, де вона нарешті отримає свій перший поцілунок від Андрія.
   Андрій Довганюк - симпатичний однокласник з паралелі, а також, за сумісництвом перше кохання Аліси. У нього блакитні очі та волосся золотого кольору. Має не дуже гарний характер, часто бунтує (попав, як кажуть, у погану компанію), проте його харизма затьмарює усі недоліки. Завжди одягнутий у шкіряну косуху та джинси. Прямо справжній    поганий хлопець зі сльозливих мелодрам, у якого закохуються хороші дівчатка. Тому, парубок дуже популярний серед дівчат, особливо восьмикласниць. Та й хлопці його поважають. Аліса кохає його на протязі 5 років.
   Тільки-но Андрій нахиляється до дівчини, як різко починає дзвонити будильник і Аліса прокидається. Сон був дуже реальний, проте, поглянувши у смартфон, Аліса зрозуміла, що потрібно йти до школи. Як не як, а надворі уже 1 вересня. Вона почала збиратися - вмилася, одягнула біле плаття, нафарбувалась, взула чорні босоніжки на каблуках. Її вже чекає сніданок. Перед сніданком, Аліса вирішила поглянути поглянути в дзеркало, щоб подивитися чи все нормально з зовнішнім виглядом. У відображенні на неї дивилася симпатична дівчина середнього зросту і нормальною фігурою. Курносий носик задертий вгору, русяве волосся, обличчя з

веснянками і пухлі губи з прозорим блиском з малиновим смаком. Очі горіхового жовтого кольору, з підведеними стрілками і нафарбованими віями. На руці як завжди браслет-шамбала - подарунок від батьків на 6 день народження.
  Аліса з заможної родини, її батьки завжди на роботі. Але є бабуся, яка виховує дівчину з 3 років, саме тоді бізнес батька Аліси пішов угору. Ось і зараз, дівчина спускається зі сходів до бабусі на кухню, щоб поснідати.
- Доброго ранку, сонечко! Виглядаєш чудово! Вітаю з початком навчального року! Я приготувала твої улюблені оладки зі сметаною і джемом. Будеш чай чи каву?
- Доброго ранку, бабусю? Буду чай. Дякую, - відповідає Аліса. 
  Бабуся у неї дуже класна. Вона завжди розуміє і підтримує Алісу. І хоч Аліса з бабусею майже завжди разом, їм ніколи не було нудно. Бабуся завжди вигадує щось цікаве, і не відстає від молоді. Саме тому, Аліса не просто любить свою бабусю. Вона її обожнює.

- Слухай, Алісо, давай в честь початку навчального року, на вихідних підемо в торговий центр? Наприклад, на шопінг. Що скажеш?
- Вау, бабусю, це нереально круто! Звичайно підемо. Вже не можу дочекатися вихідних.

Дівчина швидко снідає і йде до школи, милуючись по дорозі останніми барвами літа. Птахи вже потроху почали відлітати теплі краї, а листя, ще хоч і зелене, але вже покрилося легким жовтим відтінком. Осінь потроху завойовує свою територію. В школі її чекають подруги-однокласниці Віка й Наталя. Обидві з гарним почуттям гумору і перші, хто знають про усіх майже всі чутки в школі. Дівчата радісно обіймаються так, неначе декілька років не бачилися і не відмічали вчора останній день літа разом.
- Привіт, подружки! Які останні новини? - питає Аліса.
- Привіт, Аліско! - відповіли подруги.
- До речі, є дуже інтригуюча новина. - почала говорити Віка.
- Дуже інтригуюча. - підморгує Наталя.

• 
  - У нас з'явиться новенький! - з захватом продовжує Віка, - І кажуть, що він справжній красунчик.
  - Що правда? А як його звати? Звідки він? - сипить питаннями Аліса. До навчання дівчина ставиться серйозно. Відмінниця й староста класу не перший рік. І щоб мати гарні відносини з однокласниками, вона старається знати потроху про усіх.
  - Зараз ми його побачимо, і ти все у нього спитаєш на протязі лінійки. - каже Наталя. 
    Напевно, у всіх першого вересня проходять лінійки. І з кожним роком, стає все нудніше слухати й дивитися одне і теж. Тому більшість замість того, щоб дивитися лінійку, розмовляють. Все ж таки, за літо накопичилось багато чого, про що можна поговорити.
  - До речі, ось він. - показує Віка.