3

Прокидатись було важко наче мене каток переїхав ,але чула плаче Єви треба було прокидатися дуже швидко ,тому що я не знала де я що з нами .   Відкриваю очі бачу коло себе доню з заплаканими очима. 

-Не хвилюйся з мамою зараз все буде добре . Я зараз трішки полежу і ми підемо додому.

Обіймаю її щоб передати трошки впевненості в своїх словах хоча сама в них не дуже вірю оглядаюсь навколо бачу якусь незнайому кімнату схожа на лікарню тут у нас заходить медсестра в білому чепчику та халаті. 

-Як добре, що ви прокинулись пані. Ми грішним ділом подумали, що вже не врятуємо вас. Але якщо ви вже прокинули значить все буде гаразд зараз я покличу лікаря хай він вас огляне. Не часто в нас таке стається, що люди без магічних здібностей перейшли через портал. 

І вона вийшла. Я перевожу погляд на єву дивлюся вона зовсім іншому одязі ніж в тому що була. 

-Єва а скільки мама хворіла? -задаю питання.

- Ти цілий тиждень не прокидалась матусю я дуже за тебе хвилювалася. 

В мене мало очі зорбіт не повилазили .Скільки я хворіла? Що ж таке сталося? І ще купа запитань: з ким була моя дівчинка ?Чому на ній інший одяг? Де ми взагалі знаходимося ?Що за магічні здібності про які говорила медсестра? Єва мабуть побачила мій шокований стан і сказала. 

-Ти не хвилюйся матусю я була з татом .Він про мене піклувався і оплачує твоє лікування. Він зайде за мною ввечері так як завжди на протязі цього тижня. 

Так я мабуть сплю мені це все вчувається який тато? Що тут відбувається ще й голова розподілася наче якісь приглушені голоси чути у вухах. Та тільки-но я хотіла поставити запитання Єві як двері відкрились і до палати зайшли статний високий чоловік чорнявий широкий плечі приємне обличчя і медсестра яку ми недавно бачили. Тому всі запитання я залишила на потім. Якщо так називаємий тато приїде ввечері по дитину я з нього всю душу витрушу але запитаю хто він такий і звідки нас знає. Тому робимо обличчя попростіше і прикидаємося дурочкою взнаємо що до чого і дамо драпака звідси. 

-Доброго дня Вікторія . Мене звуть лікар Вороний. Як ви себе почуваєте?

-Та наче нормально хоча трішки болить голова і ломиться тіло  а ще важко говорити а так більш-менш нормально. Лікарю а що зі мною взагалі сталося?Як я тут опинилася і чи потрібно мені ще якесь лікування? 

-Про це вам розповість ваш чоловік . Він приніс вас у лікарню тиждень тому оплатив всі рахунки які були потрібні для вашого лікування. Він скоро прийде і все вам пояснить. Зараз я зроблю діагностику і подивимося що з вашою головою. 

Що? Чоловік та не може бути такого. Мені здалось що в палаті було чути скрип моїх зубів. Він мені за все відповість. Хоч я і не знаю поки що його імені як він взагалі виглядає. Та до людини яка назвалась татом моєї дитини у мене назбиралась купа запитань. Поки я в голові вже розчленувала тіло і закопала останки лікар почав якісь дивні процедури робити .Махає наді мною руками щось бубонить собі під носа. Раптом стало тепло від кінчиків пальців до кінчиків волосся наче по вас прийшлося теплий фен. 

-Так наче все в порядку.Трішки знесилені але це зрозуміло після тижня як ви пролежали без свідомості.Зараз я випишу вам настоянку яку вам потрібно попити щоб відновити ваші життєві сили.

Все лікар з медсестрою вийшов і ми залишилися з Євочкою самі. Та не встигла я і рота відкрити як медсестра повернулася з якимись ліками в руках. 

-Ось тримайте випийте весь вміст. 

"І за що такий видний чоловік покохав таку хворіючу жінку. Наче в світі більше жінок не існує. Ні носиться з цією як з писаною торбою"

-Що пробачте? Ви щось сказали? 

-Кажу ліки випийте мені треба переконатися що ви їх випили тому я тут стою. 

Сказала медсестра і скривила свій писочок наче лимон з'їла. Так мені справді потрібно підлікуватися  в то вчувається щось не те. Випила залпом вміст флакона оскільки знаю що ліки не бувають смачними.

"Ну нарешті скільки можна було чекати наче в мене інших справ немає"

Я подивилась на медсестру але її губи не ворушилися. Чи це тільки в мене в голові прозвучали ці слова. Дивлюсь на Єву вона мовчить просто дивиться у вікно. Нарешті медсестра вийшла але якось мені зразу стало так добре добре і очі самі заплющились. Ну та не може бути невже вони мені дали снодійне? Ех а я так сподівалась поговорити з донечкою ну нічого зачекаю коли прокинусь.