1

В мене одне запитання де я так нагрішила? Що я зробила не так? Де повернула не туди? Не знаєте і я не знаю . Але давайте по порядку. Мене звуть Вікторія Новак молода мама п'ятирічки. Завагітніла я рано в сімнадцять років від незнайомця з яким перестала по п'яні. В кого не було схожих проблем в юності,випивка море по коліна. Батьки не прийняли мого рішення народжувати ,відмовилися від мене. Так я опинилася в соціальному центрі для підлітків. Не скажу що було легко . Нічого не хотілося накотила апатія. Але потім зрозуміла що я вже не тільки за себе відповідаю щас ставати дорослішою. За допомогою центру вивчилася на юриста. Ось уже майже рік як відкрила невеличку юридичну компанію. На хліб з маслом поки що вистачає. Єдина проблема це мої стосунки з донькою. Моє навчання і пізніше робота несприяли теплим відносинам. Єва розумна не по роках знає декілька мов. З соціального центру ми з'їхали рік назад і купили власну трьохкімнатну квартиру в центрі міста. Донька не може мені цього простити тому що всі її друзі залишилися в центрі там вона ходила в дитячий садок навчалася з репетиторами і тому вона на мене ображається. Тому я вирішила її так сказати підкупити. Вона давно марила горами в особливо Карпатам.  Хоч і був завал на роботі я вирішила  перекласти деяку частину роботи на свого помічника і вирушити в  подорож Ми навіть помирились на деякий час поки вибирали готель і туристичний маршрут. Дорога була довгою але ми згадали наші ігри які ми любили грати в потязі.  Та все ж в потязі сталося дещо що вибило мене з колії. З нами в купе мав їхати ще один пасажир як пізніше виявилося це мав бути молодий чоловік років тридцяти. Але коли він зайшов до нас моя Єва видала таке що мені стало соромно а чоловік лише поглянувши на мене різко розвернувся і вийшов і більше ми його не бачили. Ви запитаєте а що ж таке сталося .Моя мала на все купе закричала.

-Татусю нарешті ти знайшовся ,ти нас так довго шукав. А коли той утік моя сильна дівчинка розплакалася хотіла бігти за ним. І ніякі мої слова не допомагали

-Ти не розумієш -казала вона- я знаю що це був він а тепер ми його не побачимо. Її слова змусили згадати най пристрастнішу ніч в моєму житті.Я майже не пам'ятаю його обличчя зате точно знаю що батько моєї дівчинка має шрам від вуха до кінчика підборіддя. Та ну не може такого бути. Потрібно заспокоїти дитя і лягати спати. Нарешті через годину вмовлянь Єва заснула. Я вийшла покурити не часто так роблю але сьогодні захотілося подиміти. Якось не пособі мені після слів доньки тривожно наче роблю помилку а яку саме не розумію. Так і заснула з тривогою на душі.Їхали їхали і нарешті приїхали. Як же тут красиво сніг чисте повітря.  В Єви очі загорілися від захвату. Біля поїзда  нас зустрів гід 

-Доброго дня ви Вікторія Новак.

-Так це я. 

-Наша фірма "Не можливе, можливо"рада вітати вас і вашу донечку в Карпатах. Зараз ми  з вами пройдемося до авто і я доставлю вас в готель. Доречі мене звати Ангеліна. І прошу не соромтесь звертатися до мене з будь-якого питання. 

-Так добре. Дякуємо. 

І ми відправилися у нашу пригоду. Ех,знала б я чим це закінчиться Можливо тікала би так що аж п'яти блистіли.