Не моя реальність

Планета «X»

Колись настане початок кінця
І наші життя поглине пітьма.
Марною стане жертовність взірця.
До всіх підійде смерть крадькома.

І наша надія знову воскресне
На планеті з назвою «Ікс».
Там буде все настільки прекрасне
І життя буде довшим на вік.

Буде музика лагідно грати,
Литись бальзамом на змучені душі.
І ніхто нічого не стане чекати,
Бо кохання — мов море на суші.

Повага й підтримка розквітнуть
В саду мудрості і сили.
А заздрість і слабкість зникнуть,
Щоб спокійно й щасливо жили.

Зітремо поняття «Напруга» навіки
З усіх словників на планеті.
Щоб перед сном стуливши повіки,
Змогли відпочити нарешті.

Подобається

#3704 в Різне
#895 в Поезія

Відредаговано: 22.02.2025