Не моя реальність

Не така

Серед чорних птахів
Я завжди була білою вороною.
Якщо заглянути в спогадів архів,
Серед солодкого я була солоною.

Завжди не така і де те розуміння
Відірвана від стаї ізгой, одиначка.
Сама для себе, сонечка проміння.
Ніби нормальна, а для всіх дивачка.

Це і плюс, і мінус, і зло, і добро.
Важко було це все зрозуміти.
Чи я просто метал, чи золото, чи серебро?
Завжди не така і досить гомоніти.

Подобається

#1833 в Різне
#422 в Поезія

Відредаговано: 15.09.2024