Не моя реальність

Дисонанс

Навкруги лунає сміх.
Радість, щастя, мирне небо,
Але це все не для всіх.
Сміємося разом слабко.

Ті що виїхали з пекла
Часточку взяли з собою
І в душі боротьба запекла.
Як лишитися собою?

Нові правила і мови.
Нові люди і життя.
Звикати важко до обнови.
І немає вороття.

Ті що залишилися це — боги.
Чи стальні у них серця?
Ми оббиваємо пороги,
Щоб не бачити смерті лиця.

Те що відбувається у світі
Викликає дисонанс.
Де щасливі люди в світлі
А де смерті декаданс.

Подобається

#1617 в Різне
#365 в Поезія

Відредаговано: 15.09.2024