37. Устим. Зараз і завжди

Вона зі мною ніколи не була такою говіркою та енергійною, як з ним. 

Я ревнував, дуже, хоч і розумів, що це максимально тупо. Тому стояв і мовчав, намагаючись ніяк не видати своїх ревнощів зайвим словом. 

Той придурок ідеально розбирався в усьому, мені це одразу стало зрозуміло. Він хороший варіант для того, щоб допомогти Ані з цим бізнесом. Але я страшенно ревнував…

Коли Аня раптом поглянула на мене, я кивнув.

— Так, ти теж можеш щось знімати, починати будувати свій бренд. 

 — Я постараюся зробити все, щоб ти не розчарувався в мені, — сказала вона, дивлячись мені в очі, і усміхнулась. 

— Я і так не розчаруюсь в тобі, — я підійшов трохи ближче до неї і торкнувся долонею її талії. Так, може це було трохи показово, але ревнощі нікуди не поділись і я не міг нічого з цим зробити. 

 — Ти найкращий, — прошепотіла вона, легенько торкнувшись губами моїх губ. 

Мій настрій одразу покращився. Я навіть трохи поглибив поцілунок, але Аня майже одразу відсторонилась, ледь почервонівши. 

Та я був задоволений, бо показав Даниславу, що Аня — моя. 

Бляха, це навіть звучало якось по-дитячому… 

— Ну, тоді що, Аню, побачимось завтра? На співбесідах? — запитав той як ні в чому не бувало. 

— Так, сподіваюся, все пройде добре, — усміхнулась йому Аня. — а потім, може, ті, кого ми візьмемо, запросять ще своїх знайомих майстрів, іноді так легше знайти хороших спеціалістів, ніж просто по оголошеннях на сайтах…

Мені не подобалось, як "мило" вони спілкуються. Я підтис губи. 

— Все точно буде добре, ось побачиш! — відповів Данислав. — Добре, не буду більше вас затримувати. Тоді зараз по домах?

Ми вийшли з салону і тут я побачив його тачку. Бляха, він на крутому спорткарі їздив, невже косметолог може на таке заробити? Машина, дорожча за мою… 

Я знову підтис губи, коли ми вже виїжджали з парковки салону. 

Аня весь час щось говорила, і ім’я Данислава не сходило з її губ. 

— Він реально дуже крутий, у нього стільки різних сертифікатів, гнагород… — вихваляла нового працівника вона. — Я все ще не можу зрозуміти, чому він погодився на мою пропозицію, адже будучи таким визнаним спеціалістом, він може працювати в найрозкрученіших салонах, а не  у нас, ми ж лише початківці… 

— Може, ти йому сподобалась? — кинув я. Я не хотів піднімати цю тему. Але воно якось само вирвалось. 

 — Я? — вона здивовано глянула на мене. — Але ж він знає, що я заміжня… Хіба що як людина я його зацікавила… 

— Ну, може, — я зітхнув. — Може, і як людина. Хоча в дружбу між чоловіком і жінкою я все ж не дуже вірю. 

— В будь-якому випадку для мене існує лише один чоловік — це ти, — серйозно сказала Аня. 

Ми якраз зупинились на світлофорі в цю мить, і я не втримався. Подався вперед до неї і поцілував її в губи. 

— Я кохаю тебе, Аню… 

 — І я тебе, — вона пристрасно відповіла на поцілунок.  — Шкода, що ми зараз не вдома…

— Ну, хвилин за десять вже приїдемо… — я усміхнувся. Настрій покращився. Так, Аня ніколи мене не зрадить, все буде добре. 

Коли ми приїхали додому, щойно зайшли в будинок, я одразу обійняв її і знову поцілував. Я дуже сильно кохав її, вона була моїм першим і єдиним коханням. Я хотів зробити її щасливою, і був готовий на певний дискомфорт. Головне, що вона нічого не відчуває до того придурка… Головне, що її серце і душа зі мною… Зараз і завжди…