5. Анна. Що він зробить?

Нарешті цей фарс, що називався весіллям, був позаду, але я не мала ілюзій, що далі буде легше. Я ледве витримувала присутність Устима, а той поцілунок, мене досі починало нудити, коли я згадувала його… Хоча він не був якимось гидким зовні, навпаки дуже привабливим, та я знала, яка гнила в нього душа. Тому сподівалася, що мені вдасться втілити в життя свій план, і наш шлюб не триватиме довго…

Коли ми увійшли до будинку, я зі здивуванням побачила якусь фіфу, що з хазяйським видом сиділа на дивані в холі. Здається, це була якась подружка Устима. Мимоволі я глянула на свого новоспеченого чоловіка, щоб побачити, як він зреагує на її слова. 

— Настю, що ти тут робиш? — він скептично підняв брову. — Хіба охорона не мала забрати в тебе ключ після тієї істерики вчора?

 — Я ж сказала, я все розумію… Вже, — вона встала з дивану і пішла до Устима. — Ну, що це бізнес. Просто обіцяй не торкатись її, — вона тикнула в мене пальцем. 

— Я тобі вже казав, мною командувати не вийде, Настю, — Устим похитав головою. 

 — То ти що, справді вирішив дати мені відставку? — вона насупилась. 

— Як я і казав вчора, ти можеш бути моєю коханкою на приблизно тих же умовах, що і були. Єдине, в цьому домі більше не показуйся. 

 — Зрозуміло, — вона піднялась на ноги. — Тоді поїхали до мене, раз ти не хочеш мене тут бачити. 

— Завтра побачимось, — він  кивнув на двері. — Поки що віддай мені ключ, щоб я не міняв замки. 

Настя вся почервоніла від злості. Вона схопила сумку, знайшла в ній ключ і кинула його в Устима:

 — Вдавися своїм ключем! 

Потім схопила сумку, піднялася з дивану і пішла до виходу, демонстративно штовхнувши мене плечем, потім двері за нею гучно зачинились. 

Устим розвʼязав краватку і кинув її на крісло, після чого сам всівся на диван. 

— У тебе не дуже гарний смак на дівчат, — сказала я, скептично дивлячись на нього. 

— Настя ідеально порається з покладеними на неї задачами, — він знизав плечима. — Особливо в ліжку. Ну, приревнувала, вічно жінки ревнують.

— Залишається порадіти за тебе, — я знизала плечима. — Покажи мені мою кімнату, я хочу відпочити. 

Він встав з дивану і ми пішли нагору. Коли дійшли до одних з дверей, він їх відчинив. Я побачила велику кімнату з двоспальним ліжком. Мої речі мали привезти завтра зранку, але я сподівалася, що тут знайдеться якийсь халат, щоб перевдягнутися, бо дуже хотілося скинути незручну сукню з тугим корсетом. 

 — Це ванна? — я вказала на двері, які  були навпроти тих, через котрі ми зайшли. 

— Ага, — він кивнув. — Розташовуйся. 

Я пішла в ванну і зачинилась там. Якийсь час просто стояла, дивлячись на своє відображення у дзеркалі. Візажистка зробила з мене якусь пародію на сестру, але це був останній раз у житті коли я дозволила з собою таке зробити. Я тут же відкрила гарячу воду і почала вмиватися, потім скинула на підлогу сукню і стала під душ. Хотілося змити з себе усе, що сталося в ці два останні дні. Грим змився, і шрами знову проступили на моєму тілі. Це те, що буде зі мною завжди, які перипетії не підносило б мені життя. Зараз я була навіть рада бачити ці потворні шрами на моєму тілі, вони ніби свідчили, що я — це я, а не якась тупа розмальована лялька. Вони були ніби броня, що мала захищати мене від жорстокого світу. Я намагалася не думати, що зробить Устим, коли зрозуміє, що його надурили. 

Він реально здивував мене тим, що не помітив підміни. Адже бачив Жанну раніше, хоч і не спілкувався дуже тісно. А може й помітив, але йому все одно? Як батьки казали, він отримав свої гроші, а все інше зовсім не важливо…Може, він і не буде мати якісь претензії до мене, он у нього є та губата Настя… Я трохи розслабилася, і коли, закутавшись у м’який махровий халат, вийшла з ванної і лягла в ліжко, то мені стало навіть затишно. Стрес так вимотав мене, і попередню ніч я практично не спала, тож зараз вирубилася, як тільки моя голова торкнулася м’якої подушки.

Та коли я розплющила очі, очам своїм не повірила…