Глава 36

Браян

   Минуло пів року

   Уже рік ми як чоловік та дружина. Себе я так не почував ніколи, вона в мені пробуджує дуже багато почутів. Між нами ніби якась іскра появляється і це дуже подобається. Мені більше хочеться з нею проводити свій вільний час. З нею і нашим синочком.

   Сьогодні субота, тому я приїхав у найшикарніший та найдорожчий спортивний зал у нашій країні, власником його є мій найкращий друг Кріс Кан.

- Здоров, друже! Давно тебе не бачив. Як ти там? - весело мене зустрів з порога Кріс.

- Здоров. Та нічого, помаленьку.

- Хочеш підтягнути свою фігуру? - усміхаючись та підколюючи мене, запитав друг. Хоча він добре знав, що моя фігура не погана, а моїй дружині така подобається.

- Та ні, я не підтягнути хочу, а закріпити. - спокійно відповів йому. У нього аж лице покосилося від такого, бо він думав, що зараз я йому відповім як завжди.

- О, друже, ми з тобою місяць не бачилися. Як маленький?

- Нічого, добре, що хоч не дуже бешкетує і дає нам висиплятися.

- Мда.

- А коли ти вже пропозицію зробиш Роуз? – потрібно вже допомагати другові зробити перший крок, а то він сам не збереться.

- Я от думаю собі. Сьогодні чи краще почекати до нашої річниці.

- Ого, друже, то я тебе вітаю. Нема що думати або сьогодні, або ніколи.

- Я люблю Роуз і хочу одружитися з нею, але переживаю чи вона не відмовить.

- Не спитаєш, не взнаєш. – Кріс розсудливо подумав, про мої слова, і кивнув своїм думкам.

- Ну, що ходи у спортзал?

- Пішли.

   Переодягнувшись у роздягальній, ми попрямували у спортзал. Прямуючи до "Vip-кімнати", вона була окремою від усіх та скляна, їх було декілька. Я помітив дуже знайому спину дівчина, яка займалася ще з однією, біля нашої кімнати. І знаєте хто це виявився? Це ж моя Лізі. Тоді я встиг запримітити її бомбезну фігуру, тіло до якого хотілося доторкнутися. Хоча вона вже нарождувала, але вона ідеальна.

- Кого ти там побачив? - запитав Кріс.

- Її, ту найкрасивішу. – замріяно відповів йому та кивнув у бік дружини.

- Лізі?

   Коли він подивився, то занімів на місці, він дивився на Роуз, яка було з Лізі в одній кімнаті. Він трішки зніяковів. Походу не очікував її тут побачити.

   Ми попрямували до своєї кімнати і почали тренування.

Лізі

   Уже три місяці пройшло з того дня як я народила маленького Яна. І сьогодні захотіла побути трішки з подругами, тому попросила двох бабусь посидіти з синочком. На мою пропозиції обидві відразу з радість відгукнулися. 

   Сьогодні субота і Роуз запросила мене піти в інший спортзал, бо вона там хоче мені когось показати та щось розказати. Під’їхавши до спорт-клубу, я направилася всередину. Роуз на мене вже чекала.

- Я така рада, що ти приїхала. – ми обійнялися.

- Розказуй, що ти хотіла.

- Знаєш чий цей клуб?

- Чесно? Ні.

- Кріса.

- Серйозно? Це ж круто. – я реально зраділа, бо це класно.

- Готова трішки позайматися?

- Ой, я довго не ходила в зал, тож готова.

   Ми пішли переодягатися і, вийшовши з вбиральної, заприміти мого чоловіка та хлопця подруги. Коли вони йшли разом і зайшли до кімнати поряд з нашою і як почали тренуватися, я запримітили бомбезну фігуру красунчика. Його м'язи були напружені й дуже красиво це виглядало. Що найголовніше у нього м'язи свої, а не зроблені за допомогою таблеток. Ми трішки помилувалися фігурами наших чоловіків, а потім приступили до вправ.

Браян

   Коли лиш почали тренуватися, то почув на собі чиїсь пристальний погляд, звичайно ж це була Лізі. Але я не хотів оглядатися, адже такий погляд неймовірно придає сил та стимул до тренування.

Vip-кімната дівчат

- Це наші чоловіки?? - прошептала Роуз.

- Подивися на його фігуру. Бомба. - з блиском в очах промовила я.

- То в нас спортивна сім'я. - весело сказала Роуз.

- Тихіше, а то ще почують. - стривожено відповіла я, "затикаючи" її. – Подивитися на ваш, то можу сказати, що це ви спортивна сім’я.

- Ага. – усміхнено промовила.

Vip-кімната хлопців

- Яка ж у неї фігура. – чуть слюнки не почав пускати Кріс.

- Мда, позаймалися. – ствердно сказав. – І як тепер спокійно займатися. – важко зітхнувши, промовив.

*****