Глава 8

             Наступного дня нагадую, що принаймні мені не байдуже.

— Доброго ранку💛💙! Хай цей день принесе нові перемоги! Ви найкращі нездоланні!❤

       А Тім за кілька годин відповідає радісними новинами з фронту. 

— Щойно над селом Степне наші хлопці збили ворожий винищувач, другий за два дні) Це не може не радувати та надавати натхнення трощити під@рів.

— Ви найкрутіші! Так тримати! Ви все можете Герої!!!

— Ми щойно збили ще одну "вертушку"! — Прилітає за три години.

— 💙💛Супер! 💛💙Молодці!❤❤❤  

Ви чудові!❤❤❤ Найкраща армія світу!!!!

        І от хай мені потім хтось скаже, що віра в Наших Героїв не має властивості набувати цілком матеріальних обрисів. Хай скаже, що підтримка хлопчиків не дає результату і немає сенсу. Довго реготатиму йому в обличчя. Я результат цієї віри от вже вкотре за день бачу на екрані свого смартфону після того, як наші Сонечки побачили своїми очима, зробивши власними руками. Красунчики!

        У відповідь Тім присилає своє фото, на якому видно самі очі хлопця. Ну й звісно форму, автомат, сніг навколо.

— Весна не завадила б, — друкують пальці, поставивши вподобайку за те, що ділиться особистим, тобто впускає в душу принаймні як друга, — але вона, мабуть, війни злякалась.  

       І додаю скрін, який теж сьогодні підняв мій настрій. На ньому фото сторінки учнівського зошита. 

"Перше березня. Домашня робота. Твір на тему: Які плани на весну? Спочатку ми виграємо війну, а потім Євробачення. Пізніше буде тепленько, і ми усією країною поїдемо в Крим на море". 

— Дитячими руками та в серце Всесвіту! Щоб так і було! Щоб кожен з вас живим повернувся і поїхав до моря!

     Додаю коментар від себе, а Тім відправляє мені одразу кілька плюсиків. О це насправді багато! І приємно, що йому сподобалося. Тоді продовжимо. В нас сьогодні день гарного настрою. Кидаю наступний скрін публікації Сухопутних військ ЗСУ. "Щойно в Київській області російські окупаційні війська вступили в бій з російськими окупаційними військами. Завдяки friendly fire було знищено…ЗСУ з розумінням ставиться до суїцидальних нахилів окупантів та просить продовжувати в тому ж дусі. А мамашам ерефії радимо з'ясувати, чи вже ваш нащадок у списках утилізованих. Хоч це не обов'язково, бо всі вони там будуть." Може, я й стала злим стервом, але щиро обожнюю такі новини. Наші котики із ЗСУ просто чудові! Ще й дотепні. 

Психологічна підтримка військових та їх родин

Группа підтримки "Атлант" (безкоштовно)

https://t.me/Atlant_SC_bot