Епілог 2

Отакі наші Звичайні Герої. 

Без надприродних здібностей, без ілюзій, що вони чудові чи надзвичайні чи.  Дуже часто з низькою самооцінкою,  прості і не ідеальні, не знають відповіді на всі питання і теж час від часу роблять помилки, як усі люди на світі. 

      І вони мають почуття так само, як інші люди! Хоч дуже намагаються їх ховати глибоко - або за тренованою "відсутністю" емоцій, або за тими емоціями, що можуть здаватися поверхневим. В кожного своя маска для пережитих жахіть. Бо насправді їм невимовно боляче від ран війни, а також від того, що деякі цивільні досі не в змозі збагнути, заради чого вони такі жертви принесли, тортури витерпіли, в пекло рішуче пішли. Та й не всі повернулися.. і це окремий невимовний біль.

           Шкода, що не з кожним поряд є така Оксана. Яка розуміє: "Навіщо!" і цінує все зроблене. Яка завжди готова підтримати морально і допомогти вирішувати проблеми. Якій начхати на айфони, бо є безліч людей, що втратили і домівку, і останнє, і найцінніше. Яка радіє, що син має батька. Того, що Вона йому на цю роль обрала. Вона, а не дитина..

     Але наші Герої щирі, добрі, мужні, небайдужі та готові віддавати своє життя за інших. Вони швидше за когось іншого пройшли шлях морального розвитку особистості. Переживати за своє власне - то найнижчий рівень, а от турбуватися про суспільний добробут, про чужі життя - то вже рівень вище. Поставити чужу безпеку вище за збереження власного життя - хіба щось може бути ще вище?

           А які ми? Чи ми варті їх захисту, їхніх жертв, мук, життів?

    Чи ми здатні віддячити їм своїм розумінням і підтримкою? 

     Чи, може, дозволимо собі лишитись неандертальцями, які на все мовчки дивляться збоку, переймаючись лише за своє особисте майно та щастя і говорячи: "Не розумію, чого ти туди пішов?.. То ж політика"...  Чи продав ти свій голос на виборах за гречку - ото політика. А знецінювати їх героїчний внесок у виживання тисяч, мільйонів людей - то чорна невдячність..

                                 А ви як вважаєте?