Глава 8

     Іншим разом Сергій знов зателефонував і почав спілкування зі своїх улюблених натяків на секс, "підкатів" та нагадувань, що вона його не обрала. От тільки на руці чоловіка Оксана помітила обручку.

— Це в тебе ж обручка на руці? То чого мовчиш? Чого до мене пропозиції та претензії маєш, коли вже не самотній і є кого приголубити? 

        Чоловік знітився. Чи то на її уважність не розраховував, чи то забув вже про обручку на власному пальці.

— То розповідай, як кохання знайшов, Сергію. — Не тільки ж йому її особистим життям цікавитися. Хай тепер не відмовчується.

— Не знайшов. То та, з якою до війни чотири з половиною роки жив. — Нарешті заговорив чоловік. — Дуже сексу кортіло. Та й подумав, що жили ж якось. Ти не схотіла стосунків зі мною. От і згодився на її умову, одружився. Ще восени, коли у відпустці десять днів був. А де мені ще кого шукати? Кому я такий кульгавий з ціпком потрібен?

— Дружині, мабуть, потрібен, якщо дочекалася, — зорієнтувалась Оксана, — інакше чого б вона за тебе виходила? І справді, якщо ви стільки часу разом прожили, отже непогано разом було. Вітаю! І сподіваюсь, ви будете щасливі! Будемо дружити родинами.

— Айфон їй, найновішої моделі, потрібен. Не розумію, на біса. В мене самсунг не з найдорожчих і нормально працює. — Невдоволено відповів чоловік. 

       Чітко й зрозуміло стало, що поза ліжком той шлюб став для нього тягарем, а не підтримкою. І він вже за півроку пошкодував про нього. Варто ж правильно розставляти в житті пріоритети, а не одружуватися лише заради сексу.

— Так, я теж тих тупих понтів не розумію. Тим більше в такий час. В мене самсунг, що був найдешевший два роки тому, а працює нормально теж. Не так багато від нього треба, то ж не суперкомп'ютер, — підтримала жінка.

— Ти розумієш. А от вона вчепилась, що хоче айфон, і хоч ти трісни. 

       Очевидним було те, наскільки вони з жінкою різні люди. Він завжди був простий, через ворожу навалу відкрив свій патріотизм та альтруїзм. А вона все така ж егоїстично-меркантильна особа. Оксана не уявляла, як людям з такими кардинальними моральними розбіжностями комфортно жити разом. Вигадав же собі клопіт.

— Мало того, що спочатку тридцять тисяч зняли, а тепер з посад нас скоротили і виплатили за місяць мені п'ятсот гривень, декому з хлопців по шістсот з копійками. — Додав Сергій. Це взагалі не вкладалося в голові.

— Андрію і всім, поки були в частині, премію теж знімали. То ж тільки для тих, хто в бою, тепер. Але ж є поняття про мінімальну зарплатню. Людина ж не може вижити на п'ятсот гривень, маячня якась. Тобто ви вже не мобілізовані? Вас за станом здоров'я списали і можете йти цивільну роботу шукати?

— Ні, досі ми мобілізовані, досі щоранку відмічаюся. І на тому все. І що далі геть не зрозуміло. Але я хочу на фронт, захищати країну.

— А обмежено придатних відправляють на передову?

— Так, відправляють.

***

Психологічна підтримка військових та їх родин

Группа підтримки "Атлант" (безкоштовно)

https://t.me/Atlant_SC_bot