Глава 17

Цей же вечір. Територія ліканів
-Чому ця погань усе ще жива? - біснувала перевертня - Я вас питаю, чому вона жива? Ви повинні були її вбити
-Вибачте, ваша світлість - відповів один із ліканів
-Мне потрібен її труп! Ця погань відповість за те, що її мати позбавила мене пари. Ця погань за все відповість.
-У нас є цінні козирі, ваша світлосте. Ідеальний варіант, щоб заманити її до вас особисто в руки.
-Покажіть мені їх-відповіла вона і її повели в підвал - Так-так-так, хто тут у нас....
*********************************************************************
Дарина
Зайшла до себе в кімнату. Пройшла до ліжка і лягла. Лежала і думала.
-"Дін, ви розмістили новачків?" - запитала подумки його.
- "І розмістили, і забезпечили продуктами", - відповів він.
- "Зайди до мене в кабінет. Розмова є"-попросила його і встала з ліжка.
- "Зараз буду"-відповів він. Я пройшла в кабінет і сіла за стіл. Через кілька хвилин зайшов Дін.
-Про що ти хотіла поговорити? -запитав прямо він.
-Ми обидва знаємо чому вони напали на будинок і для чого викрали дівчаток. І знаємо, чого саме вони хочуть
-І що ти пропонуєш? -запитав Дін, знаючи до чого я веду
-Ми витягнемо дівчаток і дамо їм те, до чого вони так сильно прагнуть, - промовила я і підвелася з крісла, - Вони хочуть моєї смерті - вони її отримають. Але смерть ця буде за моїми правилами - сказала це і підступно посміхнулася.
-Що потрібно від мене, альфа? - запитав Дін
-Дізнайся, де вони тримають дівчаток, скажи їм, що особисто заженеш мене в пастку, але тільки в ту, яку вибереш сам.
-Слухаюсь, альфа-поклонився він і попрямував до виходу
-Тільки хлопцям про це не кажи - сказала йому у спину я, і він зупинився - Скажеш тоді, коли ми це провернемо.
-Але ти ж загинеш?
-Можливо - розпливчасто відповіла я - Прийде день, коли все стане на свої місця - промовила я. Дін на це нічого не відповів.
-Коли ти скажеш Алану правду? -запитав він і я напружилася
-Правду, про що? -запитала не розуміючи
-Правду про те, чия він дитина і що він твоя пара.
-Тоді ж, коли ти їм скажеш свою правду
-Про що? - запитав, не розуміючи він
-Про те, що ти і Вероніка йому рідні брат і сестра.
-Що?
-То. Ти й Алан обидва викрадені альфи зграї Темних вовків
-Звідки ти це знаєш? - не вірячи запитав він
-Я бачила видіння Алана. Плюс ти мені розповів про своє. В обох була дівчинка з ім'ям Вероніка. А я просто зіставила факти. Ходімо вниз. Там хлопці сидять - ми пішли в низ. І хлопці справді не спали ще.
-Я Стівен, можна просто Стів, а це Річард, можна просто Рік. -почула я. Зайшовши у вітальню тут були всі, крім Дані
-Розходимося спати, завтра вилітаємо до Ліхтенштейну - сказала я.
-А як же Еллі? - підхопився Рік
-Я думаю, вона там разом із дівчатками. Рік, я тобі присягаюся, ми повернемо її - промовила я - А зараз нам усім треба відпочити - кивнула Стіву, і він підійшов до нас
-Ходімо, нам справді відпочити треба і на свіжу голову вирішити все - і вони пішли нагору. Лірана підійшла до Діна, і вони теж пішли.
-На добраніч, Алане - сказала це і почала підніматися нагору сходами.
-На добраніч..... Кохана моя-почула тихе в спину і вовчиця всередині заскулила.
*********************************************************************

Алан
Після того, як Дарина вийшла, я вирішив сходити в душ. У кімнаті витав її запах, який розбурхував вовка і змушував його піти за нею. Після душу вирішив спуститися в низ. Там у вітальні сиділи перевертні. Рік, Стів і дівчина, яка заспокоювала Ріка
-Ріку, ми знайдемо її.
-Я не можу просто сидіти і ніхрена не робити. Я повинен її знайти
-Рік, ми знайдемо її - сказав Стів і поклав руку йому на плече.
-Ти Алан? - запитала мене дівчина - Вибач, з цією метушнею нас не представили один одному. Я Лірана, пара Діна - вона простягнула руку
-Алан-я відповів на рукостискання - Приємно познайомитися
-Я Стівен, можна просто Стів, а це Річард, можна просто Рік.-я кивнув на це
З другого поверху почулися кроки. У вітальню зайшли Дарина і Дін
-Розходимося спати, завтра вилітаємо до Ліхтенштейну... - промовила вона.
-А як же Еллі? - підхопився Рік
-Я гадаю, вона там разом із дівчатами. Рік, я тобі присягаюся, ми повернемо її - промовила Дарина - А зараз нам усім потрібно відпочити - вона кивнула Стіву і той підійшов до них
-Підемо, нам справді відпочити треба і на свіжу голову вирішити все - і вони пішли нагору. Лірана підійшла до Діна, і вони теж пішли.
-На добраніч, Алане, - Дарина почала підніматися нагору. Вовк усередині вмовляв наздогнати
-На добраніч..... Кохана моя-промовив тихо, не сподіваючись, що вона почує.