Глава 16

Відчуття мене не підвело. На весь ліс, що був навколо нашого маєтку, пролунало виття. Вив Рік. Хлопці від несподіванки сіпнулися, а я зв'язалася з Ріком
- "Що відбувається, Рік?"
- "Де Еллі?" - звіріючи, запитав він
- "У сенсі де Еллі? У машині має бути" - відповіла йому, теж починаючи злитися. Хлопці помітили це, і хотіли щось сказати, але Лірана дала зрозуміти, що не варто
- "Її в машині немає" - більш спокійно відповів Рік - "Я намагаюся вловити її запах, але перебивашка не дає це зробити"
- "Повертайся"- наказала йому, на що він хотів заперечити -"Не обговорюється. Якщо цей весь напад був відволікаючим маневром, то робили цілеспрямовано, щоб когось із нас схопити. Ми знайдемо її"
- "Так, альфа"-відповів Рік.
-Що сталося - запитала Лірана
-Еллі в машині немає. Її викрали.
-У сенсі викрали? - запитав Стів.
-В прямому. Взяли й відвезли в невідомому напрямку. Так тобі зрозуміліше? - сердито відповіла Ліра.
-А ти чого бісишся одразу? - запитав Стів на ходу закипаючи
- Замовкли обидва - рявкнула я, на що обидва сіпнулися і схилили голови, - Нам не до скандалів зараз. Розгавкалися тут. Діне, бери свою ненормальну і відведіть новонавернених у дім. Нехай відпочинуть - мене перервав телефон. Дзвонили Дані
-Так, мамо, - відповів він, - Що значить Ніка не повернулася на територію зграї? А батькам її дзвонили? - Даня подивився на мене й Алана. -Я зрозумів. Вилітаю першим рейсом. - промовив він і поклав слухавку. - Мені потрібно додому. Позичте машину
-Даню-почав Алан, але той його перебив
-Алане мені не до цього зараз - не зупиняючись відповів він
-Даниїле-гаркнула я. Він завмер-Розвернув вовчий зад на сто вісімдесят градусів і послухав уважно. Тебе не бентежить що пару Ріка і твою викрали практично в один день і один час? - він уважно слухає - Наскільки я пам'ятаю пари близнюків теж під ризиком?
-Вони були з Нікою. І всі троє не повернулися в зграю. Тато з хлопцями про шерстили все, але не знайшли їх. Дарино, я мушу бути там.
-Знаю-я підійшла до нього -Але зараз сунутися на їхні пошуки небезпечно. Я впевнена що вони цього і чекають.
-Але чому? -почав злитися він
-Тому що, якщо ви потрапите в пастку, ви станете прямим важелем тиску на мене - не встигла договорити
-Стоп - перебив Дня -Тільки не... - до нього дійшло
-Так. Їм потрібна я... -посміхнулася я.
Так, я знаю, що в мені прихована сила, яка передалася мені від батька. Запитаєте, як такий сильний альфа, як мій тато, не зміг упоратися з цією силою? Усе просто. Коли тато мав прийняти силу, він не був готовий до того, що його брат вирішить із ним погратися. Коли Денис побачив очі брата, він злякався. Тато втратив контроль, і вовк узяв гору, і мало не вбив власного брата. Через це кожного повного місяця батько виїжджав далеко за межі і випускав неконтрольованого вовка на волю. Аж поки одного разу не прийняв рішення запечатати всю ту силу, що йому дався місяцем. Але попередили, що вона буде передана по крові його спадкоємцю, але вдвічі більша. Але ніхто не знав, що цією силою володів тато. Саме тому лікани викрадали дітей альф і перевіряли, була в них ця сила чи ні. Здебільшого їх убивали, перерізаючи вени й артерії та зливаючи кров, після чого її випивали лікани. А потім вони знайшли спосіб перевіряти, є ця сила чи ні, більш легким способом. Спеціальним кристалом, на який крапали кров і якщо він ставав червоно-чорним, значить, сила істинного альфи у вовченяті є і його вбивали, забираючи її. Діна й Алана під час викрадення теж перевіряли, але вони виявилися звичайними спадковими альфами. Але з однією особливістю. Але про це пізніше
-Стіве, займися підготовкою літака. Вилітаємо завтра. Рік-покликала його, він сіпнувся-Ми знайдемо її чуєш? -він кивнув -Покажи кімнату Данилові, добре? -Він знову кивнув і пішов у напрямку до будинку. Ми з Аланом залишилися вдвох. Знову
-Підемо, покажу тобі твою кімнату - промовила і попрямувала до будинку. Ззаду відчула, як він ішов поруч. Ми пройшли в будинок і піднялися на другий поверх. На поверсі було 4 спальні для господарів і дві для гостей. В одній розташувався Даня, і судячи з голосів, хлопці знайшли спільну мову. Я ж пройшла в кімнату навпроти
-Це твоя кімната - відчинила двері й ми потрапили в кімнату в чорно-сірих тонах. Така як моя, тільки замість сірого в мене бордовий колір - У шафі рушники чисті, постільна білизна. Тут ванна - підійшла до сірих дверей - щітки, шампуні під раковиною, якщо треба можеш прийняти душ. Кухня, вітальня на першому поверсі. Якщо що звертайся до хлопців, Лірани або до мене. Відпочивай-промовила це і попрямувала до дверей. Але не дійшла, мене схопили за руку.
-Дарино, досить бігати. - промовив Алан уткнувся носом у шию. Пальцем почав погладжувати руку, плавно цілуючи шию.
-Алан, припини - я намагалася вирвати руку, але не вийшло - Мені боляче - рикнула, на що Алан сіпнувся і відпустив руку
-Вибач - почав він, але я не дала договорити
-На добраніч - і вийшла з кімнати та попрямувала до себе.