Глава 15

Дарина
-Добрий день, панове. Рада вітати Вас у компанії "NightGold" -після цих слів на мене дивилися дві пари очей спокійно, а треті - з подивом. По-моєму, ще чиясь щелепа впала, ні? - Еллі, принеси кави, будь ласка. І договір про співпрацю.
-Ти власниця цієї компанії? - запитав Ал
-Я не думаю, що... - було почав Дін, але я його перервала.
-Все нормально, Діне. Це мої брати. Тож для них це не буде таємницею - Дін промовчав - Так, Алане, це моя компанія.
-Молодець. Пишаюся тобою сестричка - після цих слів у серці сильно кольнуло. Ти маєш рацію, Алане, ми брат і сестра. І не має значення що не рідні.
-Спасибі, братику. Гаразд, ми зібралися підписувати договір, тож давайте починати. Ваші умови нас влаштовують.
-Ваші умови нас теж влаштовують - відповів Алан перебивши
-От і чудово. Отже, підписуємо.
Ми поставили підписи на договорах. Один примірник я віддала Алану, а другий Діну.
-"Дякую, Діне, що погодився бути присутнім. Вибач, що зіпсувала вам із Лірою вихідні" - сказала йому подумки.
- "Усе нормально. Ми завжди раді допомогти" - відповів він.
- "Їдь до пари. Вона на тебе чекає" - він на це хитнув головою, встав і вийшов.
-Як батьки - запитала я.
-Нормально. Санич чекає твого візиту - відповів Даня.
-Нічого не можу зараз обіцяти. Роботи багато - відповіла я. Вовчиця всередині завозилася. Так треба закінчувати це все.
-Принцеса, ти не забувай хоч нас - Даня встав, підійшов до мене і поцілував у чоло - Батьки за тобою дуже сумують. Та й ми з близнюками теж.
-Стараюся приїхати - але не обіцяю, звісно, не в слух. Мабуть, це Даня прочитав по моїх очах. Він подивився на Алана, хитнув головою йому на щось і пішов на вихід. Ми з Аланом залишилися вдвох.
-Що ж, мені теж пора. Була рада тебе бачити - сказала це і встала. Алан встав слідом.
-Дарино, нам потрібно поговорити - сказав він.
-Про що? - запитала його.
-Ти, можливо, мені не повіриш, але я мушу тобі це сказати -промовив він. Я мовчала і чекала його відповіді - Справа в тому, що... - але він не до говорив, у зал влетіла Еллі.
-Даріна, у нас НП.
-Що трапилося? -Запитала я
-На будинок напали. Лірана там одна-твою ж матір-Рік і Стів поїхали додому, Дін слідом
-Ал, вибач - сказала йому, потім повернулася до Еллі - Коли це почалося? - запитала я виходячи із залу
-Ліра сказала що хвилин 5 тому. Я одразу повідомила хлопців і до тебе побігла-проговорила Еллі на ходу. Ззаду я почула своє ім'я. Мене звав Алан.
-Дарино, я з вами.
-Ал, я не думаю що... - але договорити мені не дали
-Не обговорюється - відрізав він. Ми мовчки спустилися на парковку і сіли в машину. Виїхала з парковки і погнала в бік будинку.
-"Стіве, наскільки все погано?" - запитала я його подумки
- "Дуже. Це лікани. Більшість новачки. Вони не розуміють, що роблять." - відповів він.
- "Якщо новачки і не притомні, то постарайтеся не вбивати їх" - віддала наказ усім.
-"Прийнято" - відповіли мені всі.
Я зупинила машину на пристойній відстані від будинку. Близько під'їжджати небезпечно.
-Еллі, сидиш у машині, не виходиш. Коли все закінчиться, за тобою прийде Рік. До цього в жодному разі не виходь. Зрозуміло? - повернулася до неї.
-З вами ж усе добре буде? - запитала вона і я хитнула головою у відповідь.
-Я написав Дані, скинув геолокацію. Він скоро буде. - сказав Алан.
Відчинила двері й вийшла. Втягнула запах - чужинці. І багато. Погані справи. Я повернулася в машину, у бардачку дістала флакон. Повернулася до Еллі.
-Тільки-но ми підемо на далеку відстань від машини, кивну тобі, і ти пшикнеш цим. Воно відверне їх від автівки, зрозуміло? - вона кивнула. Ми вийшли і попрямували в бік будинку. На відстані 200 метрів я кивнула Еллі. Різко зірвавшись на біг попрямувала  в бік будинку одразу обертаючись у вовка. Ал пішов за моїм прикладом. На шляху нам траплялися лікани, Ал нападав на них захищаючи. Я ж попрямувала до будинку.
- "Даріанна, ти справжня альфа, тільки тобі під силу їх звільнити від впливу. Ти знаєш, що робити" - пролунав у голові голос і я відчула такий рідкісний прилив сил.
- "Знаю" - відповіла їй. - "Діне, прикрийте мене" - сказала йому. Вибігла в центр галявини будинку. Знаєте, як альфа кличе свою зграю? Виття, яке почують її родичі, що визнали її своєю альфою, відгукуються на поклик її. Теж збираюся зробити я.
***************************************
На галявині на всю йшов бій. Більшість ліканів було вбито. Ворогів ставало все більше, як раптом на всю округу пролунало виття. Виття істинного альфи, від якого сильні альфи і лікани завмирали і почесно схиляли морди, приймаючи і підкоряючись його силі.
***************************************

Я завила. Виття луною пролунало на всій окрузі. Лікани завмерли, повернули морди. Я випустила всю свою силу і заричала. Лікани схиляли свої морди підкоряючись мені. Дін, Ліра, Стів, Річард, Даня, Алан теж почесно схиляли морди.
- "Спасибі альфа" - зазвучали голоси в голові. Я обвела всіх поглядом. І подумки віддала наказ ліканам
- "Оберніться. Прийміть людську подобу" - і вони підкорилися. Через хвилину тут були дівчата, хлопці, підлітки. Вони почесно опустилися на одне коліно і схиляли голови.  Я обернулася в людину. Хлопці та Лірана наслідували мій приклад. Дін підійшов до мене
-Що нам із ними робити? - запитав він.
-Я не знаю. Їх потрібно десь розмістити. А потім як? - промовила я. До мене підійшов Даня.
-Я думаю, їх можна розмістити в "Радіані" і "Нічних вовках".
-Проблем не виникне? Зграї не збунтуються?
-Не думаю. За 8 років багато чого змінилося. Вони з радістю допоможуть їм і підтримають.
-Добре - сказала я і звернулася до новонавернених - Не хвилюйтеся. Тепер ви вільні. А щоб на вас не почалося полювання, як на одинаків, дві зграї дадуть вам притулок. Ви поїдете з альфою Данилом і альфою Аланом. Вони і члени їхніх зграй допоможуть вам облаштуватися - проговорила я. З усіх боків почулася вдячність.
-Дарін, є вільні будинки, можна їх туди поселити до від'їзду - сказав Стів. Хлопці купували собі будинки, але поки що вони пустують.
-Займіться цим - кивнула йому. - Рік - покликала його - Там Еллі в машині залишилася. - не встигла договорити, як його й вітром здуло...
- "Дякую" - відповів подумки.
Із цим розібралися. Але мене не полишає відчуття, що це був тільки початок.