Глава 14

2 дні потому
Дарина
Сьогодні мала відбутися ділова зустріч із компанією мого батька. Еллі вдалося домовитися на сьогодні. Скоро вони мають приїхати. Я ж сиділа в кабінеті і перевіряла документи по фірмі.
-Еллі, зайди будь ласка - попросила я її.
-Слухаю? - заглянула вона до мене.
-Ці документи в бухгалтерію. Ці на перевірку до юриста. Як прибуде керуючий компанією "Vetlitsky&K", проведи його в конференц-зал. Туди ж направ Діна. І принеси мені, будь ласка, кави.
-Звісно, Дара. Все буде зроблено якнайкраще - і вийшла.
Так, після того вечора Еллі стала звертатися до мене на ти і на ім'я. Так навіть і краще. А то було б дивно, що дружина мого найкращого друга зверталася до мене на ви і на ім'я та по батькові.
Десь за годину до мене в кабінет зазирнула Еллі.
-Дарино, там із компанії "Vetlitsky&K" прибули і чекають у конференц-залі. -я подивилася на годинник 12:00. Пунктуальні чорти.
-Зараз підійду. Дін там?
-Так.
Я вийшла з кабінету, Еллі за мною, і пішла до конференц-зали. Підходячи до нього, я відчула три знайомі запахи. Один належав Діну, другий Данилу, а третій запах - хвойного лісу і міцної кави - Алану. Вовчиця всередині почала драпатися. Я зупинилася, щоб вгамувати її.
-Дарино, з тобою все гаразд? - занепокоїлася Еллі.
-Так, усе нормально - відповіла їй, а вовчиці наказала сидіти мовчки. Підійшла до дверей і відчинила їх.
-Добрий день, панове. Рада вітати Вас у компанії "NightGold" - після цих слів на мене дивилися дві пари очей спокійно, а треті - зі здивуванням.

Алан
Сьогодні мала відбутися зустріч із керівником і власником компанії "NightGold". Вовк усередині нервово вовтузився. Я не звернув на нього уваги і почав збиратися. Через 5 хвилин до мене в номер заглянув Данило.
-Ти вже одягнувся? - запитав він. Так, він поїхав зі мною. Хоче бути впевнений, що, укладаючи договір із компанією, ми не прогоримо.
-Так. Йдемо, піджак одягну по дорозі. Щось відомо взагалі про власника цієї компанії?
-Тільки те, що компанія за 8 років існування дуже непогано піднялася в рейтингу найприбутковішої компанії. А сам власник воліє бути інкогніто.
-Гаразд. Там розберемося.
Ми сіли в машину і поїхали в цю компанію.
-У тебе які плани після зустрічі? - після гнітущої тиші запитав брат.
-Хочу Дару відвідати. Санич просив їй нагадати про те, що вона обіцяла приїхати -він хмикнув, але я не звернув на це уваги. Вовк усередині ще більше нервував. Та що з ним сьогодні. Поки я над цим думав, ми вже приїхали. Вийшли з машини і пішли в офіс. Як вдалося дізнатися, то кожен поверх за щось відповідає. Перший і другий поверхи фабрика. Третій відповідає за магазин. Четвертий ще за щось. І так далі. Ми увійшли в будівлю. На рецепшині нас зупинила адміністраторка
-Ви до кого? - запитала дівчина на ім'я Емма. Мила. Вовк усередині роздратовано фиркнув.
-У нас призначена зустріч із власником.
-Хвилину - вона когось набрала - Еллі, тут прийшли до боса. Хвилинку - вона звернулася до нас - З якої ви компанії?
-Я керуючий компанією "Vetlitsky&K" - відповів я. Вона повторила це в трубку.
-Я зрозуміла - відповіла вона і поклала слухавку - Проходьте до ліфта. Вам на останній поверх, там зустрінуть - промовила вона і мило посміхнулася.
-Дякую - відповів я і пішов до ліфта. Даня мовчки пішов за мною. На останньому поверсі нас зустріла дівчина-блондинка, з блакитними очима. Від неї тягнуло запахом самця, слабо, але було. Значить зайнята. А ще в повітрі був знайомий запах, від якого вовк ще сильніше почав метатися. Але я подумки на нього фиркнув.
-Добрий день. Мене звати Еллі, я проведу вас до конференц-зали, - промовила вона і повела нас. А я все принюхувався. Вишня і шоколад. Такий запах був у Дарини. Але це навряд чи вона. Ми підійшли до конференц-залу і Еллі відчинила перед нами двері - Проходьте. Бос і його заступник зараз прийдуть - ми пройшли і сіли на стільці. Через хвилину в зал зайшов перевертень.
-Добрий день. Мене звати Дін, я заступник керівника.
-Добрий день, я керуючий компанією "Vetlitsky&K"-відповів я - Це мій юрист - вказав на Данила. Він лише кивнув.
-Еллі, попередь, будь ласка, боса - промовив заступник і сів у крісло.
-Звичайно-відповіла дівчина і вийшла. Ми сиділи й очікували. Раптом я відчув знову запах вишні та шоколаду. Він ставав сильнішим і виразнішим. Почулися голоси. Двері відчинилися і на порозі з'явилася...
-Добрий день, панове. Рада вітати Вас у компанії "NightGold" -Дарина..... Вовк усередині завис. Я разом із ним. Здивований запитаєте ви? Не те слово. Тільки заступник і брат сиділи спокійно-Еллі, принеси каву, будь ласка. І договір про співпрацю.
-Ти власниця цієї компанії? - запитав я, коли дівчина вийшла.
-Я не думаю, що... - було почав заступник, але Дарина його перервала
-Все нормально, Діне. Це мої брати. Тож для них це не буде таємницею - вона зупинила його - Так, Алане, це моя компанія.
-Молодець. Пишаюся тобою сестричка-це правда. Але на слові сестричка в серці кольнуло.
-Дякую, брате. Гаразд, ми зібралися підписувати договір, тож давайте починати. Ваші умови нас влаштовують.
-Ваші умови нас теж влаштовують - відповів я перебивши
-От і чудово. Отже, підписуємо.
Ми поставили підписи на договорах. Один примірник Дарина віддала мені, а другий своєму заступнику. Він на щось кивком відповів, хоча й слова вимовлено не було, встав і вийшов.
-Як батьки - запитала Дара.
-Нормально. Санич чекає твого візиту - відповів Даня.
-Нічого не можу зараз обіцяти. Роботи багато - відповіла вона. Моя дівчинка. Вовк усередині завозився. Так далі тривати не може, треба з нею поговорити.
-Принцеса, ти не забувай хоч нас - Даня встав, підійшов до неї і поцілував у чоло - Батьки за тобою дуже сумують. Та й ми з близнюками теж.
-Стараюся приїхати - відповіла вона. Брат подивився на мене, хитнув головою і пішов на вихід. Ми з мишеням залишилися вдвох.