Глава 12

Дарина
Тільки ж ти розумієш, що тобі доведеться постаратися її завоювати? - запитав Стів. Рік на це тільки кивнув.
-Так, гаразд. Досить підколювати його. Ходімо вечеряти. Еллі на кухні? - запитала я Ліру
-Так, їй подзвонили, а я пішла вас кликати.
Ми попрямували в кухню. Еллі металася і щось пояснювала співрозмовнику.
-Мамо, це ти привезла гостя, а не я, от і розважай його. Я обіцяла друзям із ними побути. З'ясовуй. Ти ж завжди стежиш за моїм життям - і роздратовано поклала слухавку і побачила нас - Ой, вибачте, я не сильно кричала?
-Заспокойся, усе добре - промовила Ліра - Давайте за стіл сідайте...
Ми розсілися за стіл і взялися за вечерю. Через 5-10 хвилин у двері стали наполегливо дзвонити.
-Сидіти - гаркнула я Стіву, коли той хотів іти до дверей, він сидів ближче за всіх до виходу - Я сама - і попрямувала до дверей. Уже в передпокої принюхалася до навколишніх запахів. За дверима стояли люди. Я відчинила двері
-Добрий вечір. Чим можу допомогти? -за дверима стояли чоловік і жінка. Сіроволоса жінка з карими очима дивилася на мене з якоюсь злістю. А чоловік - брюнет із блакитними очима - якось співчутливо.
-Можете допомогти. Покличте мою доньку - гаркнула вона
-Для початку представтеся - спокійно сказала я
-Люба, ну що ти злишся. Вибачте. Мене звати Джо, а мою дружину Клара. Ми б хотіли побачити нашу доньку Еллі.
-Дуже приємно познайомитися - сарказмом сказала я, але цього, мабуть, не помітили - Проходьте, Еллі на кухні.
Вони зайшли в будинок і пішли в тому напрямку, куди я вказала. Хоча дуже хотілося вказати на вихід.
-Еллі, що ти собі дозволяєш? Хіба я тебе так виховала? Крістіан дуже чекав зустрічі з тобою, а ти посміла не приїхати додому, а приїхала до якихось друзів.
-Мамо, ти... - намагалася щось сказати Еллі.
-Не перебивай матір, - гаркнула вона на неї, -Ти хочеш усе життя в дівках сидіти? 22 роки, а ні чоловіка, ні дітей. Скоро зовсім нікому не будеш потрібна.
-Ну я б не сказав - почав Рік - Жінка з роками стає дедалі красивішою, та й ваша донька одна не буде. Вже це я вам гарантую.
-А ви власне хто? - фиркнула мати.  Ворогові не побажала б таку
-Я-наречений вашої доньки. Зовсім нещодавно я освідчився Еллі, і вона погодилася, але не знала, як вам це сказати - сказавши це, Рік підійшов до Еллі й обійняв її - Правда, сонечко?
-Так. Дійсно мам, Річард освідчився мені і я не встигла просто вам сказати, адже ти привезла Крістіана.
-А каблучка де? - запитала мати
-Так люба, де каблучка? Я ж просив не знімати її - проворчав Рік
-Вибач, любий, я забула її у ванній. - проспівала Еллі. Ми мовчки спостерігали і посміхалися.

- "Еллі ж розуміє, що це не просто вистава для її батьків?" -запитав Стів
- "Сподіваюся, що так" - відповіла Ліра - "Треба буде з нею поговорити з приводу того, що таке істинна для вовка і що Рік не жартував"
- "Для початку нехай Рік їй скаже, що вона його пара" - промовила я
- "Та скажу я їй" - прогарчав Рік - "Тільки не лізьте"
Ми синхронно фиркнули, на що звернули увагу присутні.
-Не звертайте увагу, ми про своє, - сказала я, - Еллі сьогодні додому не поїде. Ми домовлялися фільм переглянути
-Так, мам, вибачся за мене перед Крістіаном - її мати роздратовано засопіла і пішла на вихід
-Еллі, не сердься на маму. Вона ж як краще хотіла - сказав батько
-А виходить як завжди - відповіла Еллі й обійняла батька, і той пішов слідом за дружиною. Стів проводив гостей за двері.
-Річарде, дякую, що виручив. А то мама б від свого не відступилася б.
-Узагалі то, люба Еллі, я не жартував. Я знаю, можливо ти мені зараз не повіриш, але ти моя пара. Справжня.
-Що? - запитала вона -Ні, цього бути не може. Ні - і вибігла за двері. Рік хотів рушити за нею
-Не варто. Я з нею поговорю - і пішла за нею. Еллі знайшлася на гойдалці
-Це ж був жарт, правда? -запитала вона.
-Ні. Рік не став би таким жартувати.
-Але як таке можливо. І головне коли він встиг зрозуміти.
-Сьогодні в офісі. Ти ж раніше користувалася парфумами, от його вовк і не визнав спочатку.
-Так, я користувалася парфумами, але вони скінчилися.
-Еллі, я скажу одне. Істинна для вовка стає сенсом життя. Не багатьом щастить її знайти. А ті, хто знаходить - не може більше перебувати далеко від неї
-А в тебе є істинний? - запитала вона.
-Є, але нам не можна бути разом -відповіла я
Еллі замовкла, думаючи про те, що вона дізналася. Потім різко встала і попрямувала в будинок
-Еллі? - окликнула її. Але вона не звернула уваги. Я пішла за нею. Увійшовши в будинок, вона попрямувала у вітальню. Рік стояв біля вікна, вона попрямувала до нього. Ми всі мовчки спостерігали. Рік відчув її наближення і повернувся до неї. Вона підійшла до нього й обійняла, притулившись. Рік стояв у шоці, ми теж. І почули тихе -"Мій". І всі разом видихнули. Рік притиснув її до себе і його очі засвітилися щастям.