Глава 11

Дарина
Після сніданку ми поїхали на роботу. Розвезла хлопців і поїхала в офіс. Діна вирішила не чекати, дала йому вихідні. Він і так відпахав два тижні, яких мене не було. Лірану теж відпустила, Стів сказав, що йому не важко доглянути за рестораном. А Дін із Лірою нехай з'ясовують усі свої питання. Рік із радістю допоможе мені, якщо така допомога знадобиться.
Зайшла в офіс і попрямувала до ліфта, попутно з усіма вітаючись. Не сповільнюючи крок зайшла в ліфт, благо він приїхав на поверх вчасно, і натиснула на кнопку останнього поверху. Будівля мого офісу має близько 10 поверхів. Це не тільки ювелірний офіс, а й так само є відділи, які стежать за фінансовими операціями і кількістю покупців у магазині, а й стежать за рестораном. Клуб я вирішила довірити повністю в управління Стівену.
Вийшовши з ліфта, попрямувала до кабінету. На місці секретаря сиділа на вигляд мила дівчина. Так-так на вигляд. Якщо її розлютити, хана всьому офісу. Ми з нею познайомилися випадково. Коли я була на пробіжці, відчула запах крові та страху. Як виявилося, пізніше Еллі втекла від хлопця і його дружків. Хлопець обманом завіз її в заміський будинок, де були його друзі. Вони вирішили пустити її по колу, але коли Еллі почала кричати і чинити опір, вони її побили і залишили в кімнаті. Вона знайшла сили відкрити вікно, пощастило що будинок одноповерховий був, і втекла. А пізніше я знайшла її. Звісно, вона була налякана і подіями в будинку, і тим, що її знайшов вовк, і знепритомніла. Я ж принесла її додому, хлопці допомогли її занести, роздягнути, обробити садна. А наступного дня ми запропонували їй роботу і вільну кімнату в будинку. Але через те, що з нами жили хлопці, вона відмовилася, і я подарувала їй будиночок не далеко від нас. Відтоді вона працює в мене. І так, вона знає, що ми перевертні.
-Міс Дарина, доброго ранку, - привіталася вона.
-Добрий, Еллі. Як ідуть справи?
-Дві компанії надіслали копію договору на укладення. Потрібно що б ви подивилися. У магазині й на заводі все спокійно, а постачальники продуктів до ресторану почали затримувати терміни завезення.
-Договори принеси зараз, із постачальниками я розберуся пізніше. І зроби, будь ласка, каву.
-Звісно, міс Дарина - сказала це і вийшла
Запитаєте чому міс Дарина? А все банально просто. Я не люблю офіціозу в офісі. Усі звертаються до мене на ім'я. Але Еллі незручно до мене так звертатися, а я втомилася її поправляти. Але не про це зараз. За кілька хвилин Еллі повернулася з папкою і кавою. У першу чергу взяла папку. Ага, компанія батька розширила коло своєї діяльності і постачає не лише меблі та техніку, а й сировину для виробництв. Непогано. Потрібно зв'язатися з ними і призначити зустріч. Так, а ця компанія постачає продукти. Чудово. Потягнулася до селектора
-Еллі зайди до мене в кабінет - попросила я її.
-Так, міс Дарина
-Подзвони, будь ласка, в компанії "Vetlitsky&K" і "ProductsNature", скажи їм, що ми згодні підписати договори, і признач зустрічі. І принеси будь ласка документи, які потребують мого перегляду.
-Так, міс Дарина.

Залишок дня пройшов, сидячи за документами. Не те що Дін нічого не робив, просто деякі документи все-таки потребують мого контролю. Уже під кінець робочого дня до мене в кабінет завалилося дві туші.
-Дарино, а ми до тебе - жалібно сказав Рік.
-Че з'явилися? -фиркнула я.
-Поїхали додому, а? -заскулив Рік. Стів мовчав.
-А чому самі не поїдете?
-Ну, там же це... -зам'явся Рік. Я хмикнула і взяла телефон. Набираю Діна.
-Да-гаркнув Дін
-Вибач, що відволікаю вас від романтика, але тут громадськість додому бажає.
-А ми що, чимось заважаємо цьому? Лірана, будь добра повернися назад - гаркнув уже він на неї.
-Ми не хочемо переривати вашу ідилію.
-Ми чекаємо вас удома - відповів він і відключився. Я ж подивилася на громадськість. І дивлячись на невинні морди - чули.
-Че сидимо? Поїхали - сказала це і встала з крісла. Пішла до дверей, при цьому подивилася на час. 18:30. Так, засиділася. Вийшли в приймальню, Еллі сиділа ще тут.
-Ти чого додому не їдеш? - запитала я.
-Та роботи багато. Я затримаюся ще - бреше і не червоніє. Ззаду відчула чиєсь хвилювання. Обернулася. І хвилювання йшло від Ріка.
-"Ти теж це відчуваєш?" - запитав Стів подумки.
- "Ага"-відповіла я -"Схоже наш Річард пару знайшов"
-Еллі, у тебе щось сталося вдома? - запитала її, дивлячись в очі.
-Н-ні-почала заїкатися -З чого ви взяли?
-Хлопчики, почекайте в машині - попросила я їх. Рік завис - Стів - він підпхнув його і вони пішли до ліфтів - А тепер розповідай.
-Так, батьки приїхали. Мама дуже хоче мене заміж видати. Каже, що 22 роки виповнилося, а ще в дівках сиджу. Ні чоловіка, ні дітей. Привезла із собою сина своєї давньої подруги. Учора весь вечір мене йому сватала. Міс Дарино, можна я тут залишуся? - запитала вона мене
По-перше, перестань називати мене міс Дарина. Просто Дарина і на ти. По-друге, в офісі ти ночувати не будеш. Поїхали до нас. Нагодуємо, чаєм напоїмо і поселимо в затишній кімнаті. Пішли - сказала я, попутно набираючи повідомлення Лірі про те, що Еллі їде до нас.
-Але... - намагалася заперечити Еллі.
-Без але. Я заперечень не приймаю - проговорила, підходячи до ліфта і натискаючи кнопку виклику -Тем більше що тобі боятися нічого. Перевертні не стануть завдавати навмисно шкоди. Я Альфа, а це вважай надійний захист для тебе - почувши це, вона більш-менш заспокоїлася. Ми спустилися на підземну парковку. Машин тут не було, хоча й не дивно. Робочий день закінчився ще годину тому. На капоті машини сидів Рік, Стів був біля дверей водія.
-Я вже хотів за вами підніматися - почав бурчати Рік - Жінки, ви завжди такі повільні?
-А ви, чоловіки, завжди такі скиглії? - запитала не я. Еллі. Ми всі на неї подивилися - Ми, жінки, такі повільні для того, щоб тренувати вашу витримку і терпіння. А ви все скиглите і скиглите. То вам не так, це вам не так.
-Ми не ниємо. Ми лише нагадуємо вам про те, який дорогоцінний наш час, - не став відставати Рік. Але перепалку їм не вдалося продовжити.
-Хлопці, а може, ви заткнетеся і ми вже нарешті поїдемо?" - запитала знову таки не я, а Стів. Вигляд у нього і справді якийсь замучений. Треба буде з ним пізніше поговорити. Рік було рушив на переднє сидіння, але Стів його зупинив - Біля мене сяде Дарина, - Рік на це нічого не відповів - Еллі сідай, - Стів відчинив двері. Еллі невпевнено пішла до нього. Рік почав пихкати як чайник, але змовчав. Еллі акуратно сіла в машину, після чого Стів зачинив двері, сів за кермо і почав рух. Дорогою додому в Еллі не замовкав телефон. Мама їй дзвонила кожні 10-15 хвилин. Обурювалася з приводу того, як невиховано поводиться дочка стосовно їхнього гостя. Спочатку Еллі відмовлялася, що багато роботи. Пізніше, коли їй самій це все набридло, вона сказала, що їде до друзів із ночівлею. Її мама ще гірше почала вимовляти і зажадала нашу адресу. Але Еллі скинула слухавку і більше не брала. За кілька хвилин ми вже були біля будинку. Стів припаркувався, і ми почали виходити. У кухні горіло світло. Значить голубки там.
- "Дін, ви там хоч одягніться, ми у дворі"
- "А раніше не можна сказати було"? - закричав подумки він - "Вибач. Заходьте"
-Підемо в будинок. Еллі, навіть не думай втекти - наздоженемо, - з посмішкою попередила її. Зайшовши в будинок, ми відчули чудові запахи їжі та сексу. Так, вікно не завадило б відкрити.
-"Вікна хоч би відчинили, кролики" - сказала Діну
-А наступного разу візьму до уваги - хмикнув він стоячи на порозі вітальні - Привіт Еллі
-Привіт, Діне.
-О, ви вже приїхали? - запитала Ліра - Привіт Еллі. Проходь, чого стоїш? Дііін, вікно відчини, дихати нічим - і багатозначно на нього подивилася - Еллі, пішли допоможеш накрити на стіл - і потягла ту в кухню.