Глава 6

Алан
Я прокинувся. І як зазвичай не один, а з Даяною. Ось уже 6 років вона намагається вийти за мене. Але моє серце, як і вовк, належить одній вовчиці. Дарина. Мій вовк визнав її нашою парою в перший день обороту. А він у такий день підпускає до себе або альфу, або справжню пару. Але я нікому не сказав цього, крім Данила. А що б я сказав? Що мій вовк прийняв сестру як мою пару? Тому змушений був бути їй як друг, брат, але не як істинний. Слухав про те, що вона закохалася в Макса. Підтримував, коли вона ревіла від образливих слів на її адресу від нього. Навіть відпустив, коли поїхати захотіла. Ми не бачилися навіть. За 8 років вона не приїжджала. Казала, що зайнята. Їй ніколи. Батьки ображалися, але виду не подавали.
Я встав і пішов у душ. Після почистив зуби і зайшов у спальню. Вовк усередині мене почав нервово метатися. Я підійшов до ліжка
-Даяно, вставай, тобі час йти геть- сказав я
-Алюсік, ну ще трохи. Іди до мене - з грацією кішки потягнулася вона на ліжку.
-Даяна, тобі час. Будь добра покинь мій дім.
-Ну Алюсік - дістала. І це її "Алюсік" бісить і так нервового вовка.
-Геть з мого будинку. Швидко -рявкнув я. Дістала.
-Так альфа - вона схиливши голову одягнулася і вийшла.
Я одягнув домашні штани і пішов униз. Зайшов на кухню і став готувати сніданок. Поснідавши переодягнувся в костюм і поїхав в офіс. Треба розібрати документи. А потім на зустріч їхати.

Кілька годин по тому
Повернувся в офіс забрати деякі документи, щоб удома подивитися. До мене зайшов Даня.
-Ал, ми в клуб. Ти з нами? - запитав він.
-З якого приводу збір?
-Андрюха хоче нас із кимось познайомити.
-А ну тоді буду. Тільки додому заїду, переодягнуся.
-Тоді побачимося в клубі. - сказавши це, вийшов із кабінету.
Я, забравши документи, пішов до ліфта. Спустився на парковку, сів у свою машину і поїхав додому. Удома на мене чекав неприємний сюрприз
-Алюсік, а я до тебе. Скучила дуже. - Даяна була одягнена вульгарно. Якщо раніше мене і вовка це якось заманювало, то зараз огидно.
-Ти що тут забула? - запитав я.
-Ну Алюсик... - почалося.
-По-перше, я тобі не Алюсик, а альфа. По-друге - ще раз з'явишся - вижену не тільки зі свого дому, а й зграї. Ясно? - починаючи злитись говорив я.
-Так альфа - відповіла Даяна.
-Геть-рявкнув і вона бігом ретирувалася.
Як же вона дістала. Я пішов нагору, попутно набираючи номер економки. Скрізь був запах Даяни, і він дико дратує мене і вовка.
-Валентина Володимирівна, вибачте, що турбую, ви не могли б зайти до мене і трохи прибратися. Я б зробив це сам, але на мене чекають.
-Звісно, альфа. Я все зроблю.
-Спасибі. - закінчивши розмову, пішов у душ. Після зайшов до гардероба й одягнув джинси та чорну футболку. Спустився вниз, узяв ключі від машини і пішов у двір. Попередив бету про прихід Валентини Володимирівни і поїхав у клуб "Black Night Wolf". Даня говорив, що це клуб якогось його знайомого. Але кого конкретно не сказав. Біля входу зіткнувся з Даяною. І тут вона.
-Алюсік, і ти тут. А мене не пускають, а там дівчатка чекають.
-Вона зі мною. - кивнув охоронцям, і ми пройшли.
На вході я з кимось зіткнувся.
-Слухай, дивись, куди йдеш, - сказала якась панянка. Знайомий голос.
-Це ти очі роззуй, курко, - сказав я, а вовк завмер. Я принюхався.
-А ти, замість того, щоб роздивлятися силікон своєї ляльки, братику, під ноги дивись. - хмикнула Дарина?
-Дарина....? - сказати, що я в шоці - значить нічого не сказати.
-Ні, Папа Римський. -відповіли мені сарказмом. Н-да, а мишеня змінилася.
-Алюнечко, а хто це? -запитала Діана
-Так, не очікувала, братику, що ти опустишся до "Алюнічки". А я дивлюся у тебе не тільки груди силіконові, а й мозок? -звернулася Дарина до Даяни.
-Та як ти смієш? Ти взагалі знаєш із ким говориш? -знову починає.
- І з ким же?
-Я наречена альфи Нічних вовків. А ти хто така? -запитала вона.
-Та що ти кажеш? - награно здивувалася мишеня - Наречена Алана? А я... - але вона не встигла договорити, її перебив Даня.

-Ал, ти де застряг? Що тут відбувається? -запитав він, але я не встиг відповісти.
-Привіт, Даню. Як справи? -запитала мишеня.
-Дарино? Ти? -Мені здалося, чи це награно було? - А нумо пішли зі мною - він схопив її за руку і потягнув до віп-кімнат.
-Даяно, а що це було? - спокійно запитав я.
-Алюсік, а що не так? Хіба я сказала не правду? - дивно, як натурально вона грає тупу.
-Діано, смію тобі нагадати, що ти мені не наречена. Це по-перше. А по-друге, у мене є справжня пара.
-А де ж тоді вона? Щось я не спостерігаю її. - о, ось і режим стерви. Як уміло вона прикидається милою.
-Не хвилюйся. Скоро побачиш - сказавши це, пішов до VIP-кімнати. Зайшовши туди я оглянув присутніх. Ага. Андрюха зібрав нас усіх познайомитися з Кріс. Я зупинив погляд на Дарі. Вона відповіла тим самим. Ну нічого, мишенятко, скоро ми будемо разом. Сам собі кивнув і пішов до дивана.
-Привіт, красуне. Невже наша Дарина з каченя перетворилася на такого лебедя? - запитав Макс. Руки засвербіли йому врізати.
-Не хвилюйся, такий лебідь тобі не по зубах -хмикнула Дара. Макс нічого не відповів.
-Ну що, вип'ємо за зустріч - сказав Макс і почав розливати алкоголь. Взявши келихи, ми хотіли випити, але не встигли зробити й ковтка, як задзвонив телефон у Дари.
-Вибачте, хлопці, але це важливо - сказавши це вийшла.
Через кілька хвилин вона повернулася.
-Хлопці, я була дуже рада вас бачити, але мені треба їхати. Справи.
-Мала, відпускаємо з обіцянкою скоріше повернутися. А то дивись, з'явимося до тебе вночі й боки покусаємо - погрожував Сашко.
-Ой, налякав. Опосум, тобі дітей лякати тільки, і то не факт, що вони злякаються, - відповіла уїдливістю вона.
-Та ну тебе.
-Гаразд, я побігла. Скоро побачимося - підморгнула, вийшла з кімнати. Мишенятко, ти навіть не уявляєш, наскільки скоро ми побачимося. Посміхнувшись своїм думкам спустошив келих.