Глава 4

Увечері

Гості прибули до маєтку. А їх, скажу вам, чимало. Дядько вирішив підійти до святкування мого повноліття з розмахом. Тут були всі зграї. Навіть зграя мого батька, яка, на жаль, без альфи. Хоча це не зовсім страшно. За її справами стежать Даня та Алан. Ну та гаразд, я не про те.

Прийом проходитиме у великій залі. Я ж знаходилася у себе в кімнаті, чепурилася. Одягла сукню, передану тітонькою від мами. На мені воно сиділо чудово. Накрутила локони, і закріпила їх на потилиці шпилькою. На обличчя багато косметики не наносила. Тіні на очі, туш, підводка та помада. Все я готова йти до гостей. У двері постукали

-Мишеня, ти готова?-спитав Алан і заглянув у кімнату-Прекрасно виглядаєш. Ходімо, гості вже зібралися. Батьки чекають.

-Так, йдемо. -Я підійшла до брата, він люб'язно запропонував лікоть, я вхопилася, і ми пішли вниз

-Мишеня, що б не сталося, я поряд

-Дякую, Алан-я обійняла його. -Добре, йдемо. Не гоже змушувати гостей чекати-засміялася я і Ал підхопив мій сміх.

Ми спустилися вниз і підійшли до дверей зали. Біля них стояв Даня.

-Принцеса, чудово виглядаєш-сказав Дан - Я піду попереджу тата-сказавши це він зник за дверима.

-Мишеня, не трясись, все добре. Ти мені віриш?

-Звісно вірю. -я посміхнулась.

-От, так набагато краще. Тим більше, ми з хлопцями не дамо тебе образити.

Ми почули голос дядька.

-Дорогі друзі, я радий вітати вас усіх тут. Ми запросили вас із важливого приводу. Сьогодні у моєї дорогої племінниці день народження. Дарина, заходь будь ласка в зал-я міцніше взяла Алана за руку, він підбадьорливо стиснув мою і ми зайшли до зали. Усі погляди звернулися на нас. Дехто почав перешіптуватися. Ми підійшли до дядька-Дарина, ти вже виросла. Я вітаю тебе з днем ​​народження. І бажаю тобі всього найкращого. А найголовніше, щоб ти знайшла свою справжню пару. -Я підійшла ближче до дядька і обійняла його-Шкода, що мого брата немає. -Я міцніше обійняла дядька-А обійми у тебе міцніше, ніж у мене-пожартував він.

Далі були вітання від усіх гостей. Зграя батька, дядька, дядька Діми та сусідні зграї.

Я стояла поряд з дядьком Денею, тіткою Ларою та хлопцями, коли до нас підійшли дядько Діма та тітка Діана

-Дариночка, ми ще раз вітаємо з днем ​​народження. -Сказала тітка Ді.

-Дара, ти чудово виглядаєш-сказав дядько Діма

-Дякую-відповіла і посміхнулася.

-А де ж ваш дурень подівся? -Запитав дядько Деня.

-Не знаю. Десь має бути тут. А ось він - сказав дядько Діма і всі подивилися в бік пари. Максим, та не один, а в компанії вовчиці. Яка, між іншим, не знає, що таке скромність. Коротка сукня яскраво червоного кольору, мало що приховує. Губи пофарбовані в тон сукні. І шпильки. Як вона на них тільки ноги не зламала?

-Добрий усім вечір-привітався Макс-Дарина, вітаю тебе з днем ​​народження.

-Дякую

-Максим, може ти уявиш свою супутницю? -Сказала тітка Ді. І погляд, яким вона нагородила особу, скажу вам, не дуже добрий. Схоже, вона її знає.

-Ах да. Це Анжеліка,-ззаду мене Алан хмикнув і сказав подумки "Анжеліка, відсм....и мені лихо", на що ми пирснули зі сміху. Батьки та парочка на нас глянули. Ми зробили безневинний погляд.

-Що ж. Були раді познайомитись. Дарино, підемо потанцюємо? -Запропонував Алан, і я погодилася. Ми вийшли на середину зали та почали танцювати.

**************************************************************************************************** ************************

Тим часом батьки

-Вовчиця Дарини так і не прокидається? -Запитала Діана

-Ні. Загалом жодних змін. Ми її не чуємо навіть-відповіла Лара.

-А що, Дарина не обертається? -Запитала Анжеліка

-Ліко не лізь-сказав Макс.

-Треба ж, по ній і не скажеш, що вона дефект. - продовжувала Ліка

-Максим, прибери свою супутницю. -Сказала Діана.

**************************************************************************************************** ************************

Макс

Я вивів Ліку на балкон

-Ти хоч раз можеш не лізти туди, куди не просять.

-А я дивлюсь що тебе на дефектів потягнуло.

-Ти про що?

-О, то ти не в курсі? Треба ж, великий альфа і не помічає того, що в нього закохане дівчисько дефект.

-Ліко, замовкни.

-Чи ти закоханий у неї?

-Що ти верзеш. Що б я закохався в неї? Та ніколи у житті. Мені потрібна сильна пара, а не дефект-засміявся Макс.-І ти будеш моєю Луною-сказав Макс і поцілував Ліку.

Але він не знав, що його чула не лише Ліка.

****************************************************************************************************************************

Дарина

Ми закінчили танець. Алан повернувся до батьків, а я вирішила вийти на балкон. Але підходячи туди, почула розмову.

-А я дивлюсь що тебе на дефектів потягнуло.

-Ти про що?

-О, то ти не в курсі? Треба ж, великий альфа і не помічає того, що в нього закохане дівчисько дефект.

-Ліка, замовкни.

-Чи ти закоханий у неї?

-Що ти несеш. Що б я закохався в неї? Та ніколи у житті. Мені потрібна сильна пара, а не дефект-засміявся Макс.-І ти будеш моєю Луною-сказав Макс і поцілував Ліку.

Так боляче мені ще не було. Я розвернулась і пішла геть від цього злощасного балкона. Вирішила непомітно повернутися до кімнати. Але мене перехопив Сашко

-Ось ти де. Ідемо до батьків. -Він узяв мене за руку і повів у потрібному напрямку. Біля батьків уже був Максим зі своєю парою.

-Сашко, я погано себе почуваю. Можна я піду в кімнату?

-Мала, ти господиня цього свята. Хіба ввічливо кидати гостей? -Запитав він і продовжив тягнути до батьків. Алан побачив нас, попрямував у наш бік.

-Сань, чого ти її тягнеш?

-Уявляєш, мала вже змитися хоче-відповів Саня. Алан глянув на мене, але я намагалася не дивитися на нього.