Не кажи мені "Прощавай"

9. "Не закохуйся у мене!"

Наступного ранку дівчата оминали тему Назара, і я була їм за це вдячна. Ми поснідали і вирушили на пари. Сидячи на своєму звичному місці, поруч із Євою, усю лекцію з методики виховання я слухала її плани по завоюванню Святослава Вікторовича. 

Виявляється, у прагненні сподобатися новому викладачеві подруга розвинула бурхливу діяльність. Вона сіла на дієту і знайшла в тіктоці якогось психолога, який займався НЛП, тобто нейролінгвістичним програмуванням. Як я зрозуміла, той психолог розповідав про різні способи впливати на людей, і Єва майже вивчила напам’ять його поради щодо того, як закохати когось у себе. 

 — Треба просто віддзеркалювати його, — пояснювала вона мені. — Повторювати його жести,  міміку, підлаштувати своє дихання під нього…

З жестами і мімікою ще все було сяк-так зрозуміло, а от як підлаштувати під когось дихання, я гадки не мала. Збиралася поцікавитися у Єви, як саме це робиться, але вона вже тараторила далі:

 — І ще треба повторити кілька разів: “Тільки не закохуйтесь у мене!”

 — Що? — мої брови піднялися догори. — Навіщо говорити це?

 — От ти нічого не розумієш, — знизала плечима Єва. — Дожила до двадцяти років, а гадки не маєш, що наша підсвідомість частки “ні” не зчитує. Для мозку вона існує, але ж нами керує не кора мозку, а давніший мозок, рептильний! І от цей рептильний мозок такий старий і давній, що деякі слова він просто не помічає. І от я йому кажу: “Тільки не закохуйтесь”, а його рептильний мозок перекладає: “Тільки закохуйтесь у мене.” Зрозуміла, відміннице?

 — Хтозна, якби все так було просто, то не було б невзаємного кохання, всі мали б пару і взагалі жили довго і щасливо, — я знизала плечима.  — Реально, я сумніваюся, що якщо підійти до когось і наказати: “Не закохуйся в мене”, він одразу стане на коліно і запропонує руку й серце… Скоріше, просто подумає, що дівчинка трохи не в собі, тільки що з лікарні, осіннє загострення там…

 — Ти можеш не вірити скільки завгодно, — підтисла губи Єва. — Але для того ця інформація таємна, щоб усі хто попало не займалися НЛП, а лише обрані, і от вони будуть мати чудові стосунки! А хто не вірить, той і не матиме!

 — Та я вірю, тільки…

 — Що “ тільки”? — підняла брову Єва. 

 — Та нічого. Удачі тобі в твоїх експериментах!

 — Я все випробую сама, а тоді і ти зможеш користуватися цим методом. Знайдемо тобі якогось класного мужчину!

 — Не треба мені нікого шукати, — поспішно сказала я. 

 — А, у тебе ж Назар є, — згадала Єва. — Ну на ньому можеш поекспериментувати. Той психолог розповідав, що для дорослої людини залишається романтичним ідеалом один із батьків протилежної статі, для жінки — батько, для чоловіка — мати. Але не такі батьки, як зараз,  — вона зневажливо хмикнула. — А такі, якими вони були, коли сину чи доньці було п’ять-шість років. Тож якщо подивитися фото його матері, коли він був маленький, дізнатися більше про неї і поводитися, як вона, то він закохається одразу!

 — Це взагалі якась дурниця, — знизала плечима я.  — Для мене, наприклад, батько не є ніяким ідеалом. І я б ніколи не закохалася в такого чоловіка, як він. Навпаки шукала б повну йому протилежність! 

Цим зауваженням я, здається, трохи загнала Єву в глухий кут. Хоча вона швидко знайшла, що відповісти:

 — Не може бути, щоб людина була абсолютно погана, Ілонко. У твого батька були і якісь хороші риси теж. Особливо для тебе малої. Просто ти поставила блок на ту пам’ять. Вирішила, що він поганий і крапка. Але якщо зазирнути у підсвідомість…

 — Ти прямо пані Фрейд, — усміхнулась я. — Факультетом не помилилася? Треба було йти на психологію, а не на на філфак!

 — Дівчата в останньому ряду, яку важливу проблему ви обговорюєте? — раптом ми почули прямо над своїми головами голос викладачки, і кожна поспішно заглибилась у свій конспект. 

Але коли настала перерва, Єва потягла мене до аудиторії, з якої якраз виходили студенти, що відсиділи пару у Святослава Вікторовича. 

 — Чекай мене тут, — змовницьки сказала вона, а сама відчинила двері і увійшла до порожньої аудиторії. Вона не причинила їх щільно, і в невелику смужку між дверима і одвірком я могла бачити усе, що відбувається між нею і Шевченком…

 

 







 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше