не горять рукописи

26.03.2025

Я бачу ніч. Вона не спить.

Стомилась вже від інсомнії.

Вона б хотіла попросить

допомогти. Та хто ж посміє.

Можливо молоко і мед

утамували б тугу,

М'яка подушка, теплий плед

зняли б напругу?

Її супутник світло зір,

що прохолодоб вкриває,

нічний мисливець, хижий звір,

що свою жертву виглядає.

Вона сама собі указ.

Вона сама для себе пані.

Вона сховає нас від нас

у сутінках, в імлі, в тумані.

Їй стільки бачилось жахіть,

що довелося приховати.

Тому тепер вона не спить,

щоб монстрів своїх не пускати.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше