Не дратуй мене

Епілог

Минуло три місяці

Іноді мені важко повірити, що колись ми з Денисом не могли витримати й п’яти хвилин без того, щоб не вколоти одне одного. Тоді наші слова були гострими, як лезо, а тепер… тепер це ті самі підколки, тільки теплі, щоб розсмішити і підняти один одному настрій.

Я прокидаюся від запаху кави. Денис готує її саме так, як я люблю — міцну, але з тією ніжною гірчинкою, що лишає смак надовго. Він ставить чашку на стіл і, ледь стримуючи усмішку, каже:

— Ну що, принцесо, сьогодні знову рятуватимемо світ твоїми геніальними ідеями?

Я закочую очі, але в душі розпливаюся від тепла.

Ми різні. Він — спокійний, послідовний, точний у розрахунках і стратегіях. Я — імпульсивна, швидка на рішення, готова вв’язатися в авантюру, навіть не знаючи кінця. Колись нам було важко з цим. Тепер ми бачимо у відмінностях не перешкоду, а особливу принаду, що тримає нас у балансі.

Дивно… півроку тому я не уявляла, що ми можемо бути разом, а зараз я вже не уявляю, як можна бути окремо.

Дана Рей

Подобається

#853 в Любовні романи
#395 в Сучасний любовний роман

У тексті є: харизматичний герой, студенти, від ненависті до кохання

Відредаговано: 14.11.2025

Додати до бібліотеки

Поскаржитись