Епілог

Я вивалився з порталу Пантеону прямо в храм уяви, придуманий та матеріалізований мною, де чекали мої віряни. Ханна малювала гібридні символи — фламінго з рунами, Макс возився з Маяком Хаосу, що тепер світився структурованим неоном. Хелен постила меми з підписом #BalancedGod, Лара врубала джазовий ремікс, Ян імпровізував на гітарі, а Артур записував: «Омні 2.0 — нова глава!»

Були тут і цікаві особистості – клони моїх друзів, створених моїм «темним Я», яких Ордімаріс називав своїми вірянами. Проте, у моєму храмі вони змінилися: їхні очі світилися живим вогнем, вони не копіювали свої оригінали… вони почали розвиватися самостійно! І хоча були схожі на моїх вірян зовнішньо – це були особистості, які мали свої мрії і свої плани їх реалізації.

Пантеон дав мені місію: повернути смертним віру в баланс. Проте смертні мені дали не лише віру в мене, але повернули мені віру в себе! Я зрозумів, віра — це не про ритуали чи хаос, а про знання й упевненість у собі.

Я змінився!

Моя «повністю досконала система» на ім’я Аурі теж змінилася! Незмінними були фламінго у її волоссі і аналітика з її вуст:

• Шефе, а от скажи, моя статистика повністю відповідає дійсності! Ймовірність, що у нас все вдасться 99,99%!
• Я б сказав 100500%, Аурі, разом ми подолаємо будь-які перешкоди на нашому шляху…

Ордімаріс у моїй голові бурчав: «Склади план! Порядок — ключ!»

Я пирхнув: «Замовкни, бухгалтер! Хаос — це креатив!»

Але, як це не хотілось би визнавати, він мав рацію: баланс — це не лише мрії, а й структура. Як сказав би Лао-цзи «Себе треба інтегрувати, щоб бути цілим». Мій поділ був через страх — я боявся… відповідальності за свої та чужі дії та вчинки, кайданів порядку,… створити передумови деградації… моє «темне Я», Ордімаріс — боявся свободи, озираючись на чужу думку.

Наслідки — хаотичні сни без форми, ритуали без душі. Ганеша додав би: «З хаосу народжується порядок, з порядку — хаос. Баланс — гармонії».

— Шефе! — Аурі вискочила, її фламінго тримали таблички #OrderChaosCocktail. — Ймовірність, що смертні вхоплять твій вайб — 80%! Але вони в шоці від твоїх рун!

Я глянув на вірян. Нарешті вони мене помітили, підбігли та оточили.

• Ти тепер... інший? – першою наважилася запитати Ханна.
• Ти нас тепер залишиш заради місця серед Верховних божеств? – скривила носик Хелен
• Омін, час на мохіто! – одночасно заявили Ян, Франк, Марк та Артур.

Лише Макс стояв у стороні, ховаючи щось за спиною, та опустивши очі. Я підійшов до нього.

• Це кінець історії?
• Ні, Максе, це початок нового розділу… - відповів я.
• Я завершив… - він простягнув мені згорток. – Воно допоможе тобі підтримувати нашу віру.

Я голосно розсміявся, а потім… «натворив» мохіто Аурі та своїм друзям і… їхнім клонам.

• Народ! Я той самий… я залишаюся з вами… наша історія продовжується!

Я підняв спис, що пульсував хаосом і рунами.

• Слухайте, смертні! – я намагався підібрати тон Ордімаріса, але у мене не вийшло, що викликало дикий регіт моїх вірян. - Ви вірили в мене — бога снів, можливостей, хаосу. Але я був неповним. Без порядку мрії — лише ілюзії. Без хаосу порядок — клітка. Я навчився балансу, і тепер ваша черга. Знання — це розуміння, що ви можете творити: малювати, як Ханна, будувати, як Макс, сміятися, як Хелен. Упевненість — це віра в себе, навіть коли світ сірий. Ви не маріонетки, не хаотичні мрійники — ви творці!"

Я торкнувся Ханни — її пензель спалахнув, малюючи реальності. Макс увімкнув маяк — він освітив шлях можливостей. Лара запостила мем, що надихнув тисячі. Хелен, Ян і Артур заграли мелодію, що розбудила серця. Я передав їм знання: баланс — це свобода з планом, мрії зі структурою. Упевненість — це не боятися своєї тіні, як я боявся Ордімаріса.

•  Ймовірність, що вони понесуть це в світ — 95%! — гигикнула Аурі, її фламінго танцювали диско.

Я матеріалізував мохіто з рунами й булочки Ганеша. "Хто за #BalanceParty?" — усміхнувся я. Ордімаріс бурчав: "Спочатку прибери хаос!" Але я знав: це нова ера. Смертні отримали знання й упевненість, а я — віру в гармонію.

Десь у тіні Пантеон стежив. "Не довіряй смертним, — шепотів Ордімаріс, — але вір у баланс". І я вірив. Бо, як казав Лао-цзи, "з одного народжується все". А це — лише початок, #BalancedGod.

Ордімаріс продовжував бурчати в моїй голові: «Спочатку складіть план!». Я зітхнув, відчуваючи, як філософія Дао оживає в мені: «З одного народжується два, з двох — три, з трьох — усе суще". Нова ера починалася, і я був готовий — із фламінго, рунами й вірою в гармонію. Але десь у тіні Пантеону я відчував: боги стежать, і пригоди тільки починаються.

Я перемістився в парк та вмістився на своїй улюбленій гілці старого клена… Я доволі молодий бог з числа найстаріших і найдосвідченіших…

• Оу, привіт, фокусник! – під деревом стояв хлопчина, якого я зустрів у перший день свого переродження. – Так що, ти можеш зробити мільйон переглядів і лайків…
• Я можу все! – відповів я та підморгнув йому. – Але хіба у цьому твоє щастя? Хіба у цьому твої прагнення?
• Своє щастя я здобуду сам! Як каже моя мама: «Не можна комусь доручати пройти за тебе твій шлях»… А от мільйон переглядів і лайків «на шару» - це в тему!