Виклик

Лампочка над мийкою все так само мерехтіла, наче в неї була своя злість на цей вечір. Марина сиділа нерухомо, дивилась на тріснуту ніжку стільця й машинально водила пальцем по краю тарілки — там, де залишилась холодна гречка.

З кімнати пробивався телевізор: чужі голоси, сміх, якась реклама. Влад, напевно, вже розслабився — у своєму розумінні цього слова.

Телефон на столі здригнувся, і звук вібрації різонув тишу так, ніби хтось постукав у двері.

На екрані висвітилися літери: Тамара Павлівна.

Марина на секунду застигла. Потім взяла слухавку.

— Алло… добрий вечір.

— Марина, ти можеш зараз? — директорка говорила швидко, сухо, ніби боялась, що її переб’ють. — У нас терміново. Партнери приїжджають. Сьогодні. О дев’ятнадцятій тридцять.

— Сьогодні?.. — у Марини голос мимоволі впав. — Але…

— Ніяких “але”. Потрібен переклад. Там презентація, документи – треба терміново того, хто знає англійську. Я знаю, що ти вдома, але… Марина, мені нікому більше.

Марина стиснула телефон сильніше, пальці побіліли.

— Я… я спробую, — видихнула вона, і ці слова прозвучали як обіцянка, яку вона не має права давати.

У дверному прорізі кухні з’явилась тінь. Влад стояв там безшумно — в домашній футболці, з телефоном у руці. Не дивився на екран. Дивився на неї.

— Тамара Павлівна, я… передзвоню за хвилину, — сказала Марина й натисла “скинути”.

Тиша впала знову, але вже інша — густіша.

— Школа? — спитав Влад спокійно.

Марина ковтнула.

— Так. Термінова зустріч. Потрібен переклад…

— О котрій? — він не питав, він уточнював.

— О… о пів на восьму.

Влад зробив крок у кухню, повільно, ніби перевіряв, чи вона не відступить. Його рука швидко вхопила її за горло. Він ніби намагався тримати себе в руках, але давалося йому це не так просто.

— Ти ходиш по лезу, люба. Ввечері ти маєш служити мені, а не своїй довбаній школі, яка вже мене починає діставати. 

— Знаю, — пропищала Марина, — Але я мушу.

Його рука стиснула горло і Марина відчула, як важко стає дихати.
— Ти поїдеш, але нехай тобі заплатять за це додатково, — прошипів в обличчя.