Кілька днів ми з Мариною не бачились, тому вирішую зробити їй сюрприз, забрати ввечері з роботи. Здалося що вона чимось стурбована, коли ми розмовляли в її обідню перерву.
Коли бачу дівчину розумію що не помилився, швидко виходжу з машини і прямую назустріч.
-Щщо ти тут робиш, ніби мав багато роботи? Розгублено запитує, озираючись по сторонах.
-І тобі привіт, скучив, вирішив зустріти. Цілую, беру за руку та веду її до машини.
-Ти сумна, щось сталося? Проблеми на роботі?
-Ні... З роботою все гаразд. Просто... сьогодні до мене прийшла твоя дружина..
Марина пригнічена і я чудово її розумію, зустріч була не найприємнішою, судячи з її стану.
Мене вже трусить від злості, боюсь відкрити рота, щоб не почати матюкатись, бо моя дівчинка ніжна, не хочу її засмучувати.
-Вона до тебе чіплялась, обзивала, погрожувала???!!
-Ні, заспокойся. Здається це жіноча цікавість. Вона вирішила подивитись на кого ти її проміняв. Лишень сказала, що це просто твоє тимчасове захоплення.
-Я хочу щоб ти зараз мене уважно послухала. В тому що в нас не склалося сімейне життя, ти не маєш жодного відношення, я тобі вже все розповідав. Ти запала в мою душу навіть не зрозумів коли, я не знаю що чекає нас завтра, але дуже хочу бути з тобою не зважаючи ні на що. Те що Карина не з'являється на судові засідання нічого не змінить, нас розлучать, і ми з тобою це відсвяткуємо. Доречі післязавтра буде останнє засідання, мій адвокат знавець своєї справи, тому думаю на ці вихідні в нас буде свято.
-Я пам'ятаю. Просто вона поводила себе дуже впевнено і зверхньо. Відчуття таке, ніби я в неї щось забрала або ще досі винна. Я не можу на роботі хамити клієнтам, тому коли вона пішла видихнула з полегшенням. Мені подобається моя робота, буде не справедливо втратити її через твою колишню.
-Ти не втратиш роботу, це я тобі обіцяю. Вона боїться втратити мої гроші а не мене, я владнаю це питання найближчим часом.
Нахиляюсь і цілую свою дівчинку, дарую те що їй так подобається, свої почуття.