Не " для неї"

Марина

Їдемо вже пів години, не хочу псувати сюрприз, тому не розпитую чоловіка. В кінцевому результаті прибуваємо у великий розважальний комплекс, щоправда взимку при цьому комплексі проходять зимові розваги, різні горки, каток, тир зі сніжок, та багато іншого. Рідко тут буваю, весь час займає або робота, або підготовка до іспитів. Але це місце я обожнюю, відчуття ніби не була тут вічність, багато чого змінилось, можна сказати удосконалилось.

-Ми на місці. Говорить Арсен, порушуючи між нами тишу. Виходить з машини і йде відчиняти мені дверцята. Це дуже несподівано, навіть дар мови зникає.

-Дякую... Все що вилітає з мене. -Куди далі прямуємо?

-На каток, якщо ти не проти. Чомусь думавши про тебе одразу спав на думку активний відпочинок, а не банальний ресторан.

-Мені подобається, давно я так не відпочивала!  Кажу з захопленням.

Йдемо вибирати ковзани, Арсен зі своїми справляється швидко, поки я вожусь, піднімається з лави і допомагає мені.

Подаю йому руку, і він веде мене не відпускаючи всю дорогу. Катаємось десь годину, але ноги вже починають втомлюватись. 

-Ходімо вип'ємо гарячого какао, та перекусимо.

-З задоволенням, бо завтра не відчуватиму ніг. 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше