Арсен

Новий рік- сімейне свято, а сім'ї в мене вже давно немає. Батьки загинули в аварії, дружина зрадила. Але лягати спати в новорічну ніч не збираюсь, мабуть відпочину від всіх сам, вип'ю шампанського, під бій курантів, подивлюсь телевізор, та й спати. Робота втомлює, нічого не хочеться, хоча мені й пропонували. Та клуб і Новий рік в мене не стоять разом в одному реченні, як не крути. Збираюсь заїхати в магазин, щось прикупити поїсти, та до столу. Ходжу і думаю, раніше я не займався такими покупками, була Карина, поки не стала розбещеною грошами дівчиною, все було доволі не погано. Побачення, одруження, спільні вечері, спокусливі сніданки. Але чим більше я їй давав, тим більше вона вимагала. Відчуття ніби вона з заможної родини, хоч це й не так. Вона з сел, родина проста, батьки вчителі, тому й вона спочатку була скромною і тихою. От що роблять гроші з людьми. Викидаю всі погані думки з голови, все що не робиться  то на краще, моя улюблена приказка. Ходжу рядами беру всього потроху, заповню холодильник, бо там миша повісилась давно, зупиняюсь біля алкоголю. Стою пару хвилин роздивляюсь, відчуваю погляд і не можу зрозуміти чий він, повертаюсь і бачу вчорашню дівчинку офіціантку. Інакше назвати її не виходить, така мила в шапці великому пуховику. На вигляд років сімнадцять, але якщо працює в Миколиному ресторані, значить точно повнолітня. Вирішую познайомитись, сподобалась мені ще вчора, але Карина вчепилась би в бідну дівчину, якби побачила в ній конкурентку.