Розділ 13. Влад

Влад

Я був майже впевнений, що вона погодиться на цей обід. Чому, майже? Тому що вона - жінка. А від жінок, як виявляється, можна чекати будь-чого. Їхні вчинки та дії взагалі не підвладні людській логіці.

Я бачив, як вона ніяковіє, коли вловлює на собі мої погляди, як вона напружується, як її зіниці розширюються, коли дивлюсь в її очі. Я подобаюся їй і це важко не помітити.

Можливо, якби я зустрів її раніше Ольги, з нас могла б вийти непогана пара...Але, все пішло не так...Я більше не той сліпий закоханий телепень, який розчиняється в стосунках з головою. 

Після розтавання з Ольгою я заприсягнувся, що більше ніколи не буду мати справу з жінками. Звісно секс без зобов'язань ніхто не відміняв, але не більше.

Коли доля зіштовхнула мене з Анною, це був для мене знак, який я сприйняв на свою користь. В моїй голові визрів план помсти. Ну як в моїй? Євген трішки підштовхнув.

Шість років тому я втратив свого батька. Це була жахлива автокатастрофа з фатальними наслідками. Після його смерті крісло нового керівника компанії Інвесткапіталу зайняв я. І це стало справжнім випробуванням для мене. В той час я мало цікавився справами батькового бізнесу і  на життя в мене були свої плани. Проте він покладав на мене великі надії, які я, хоч і після його смерті, але хотів виправдати. Справи в компанії тоді були кепські, а шанси, вберегти її від банкрутства дуже мізерні.

Я звернувся за допомогою до батькового друга - Сомова. Вони разом навчалися в університеті і налагодили хороші відносини на роботі. Але, як виявилось згодом, друзів у бізнесі просто не існує. Замість допомоги він запропонув мені продати йому компанію батька. Для мене це означало повний провал.

Якби я тоді так вчинив, то не пробачив собі ніколи. Батько все життя вклав в Інвесткапітал, і продати його я просто не посмів би.

Коли Сомов почув відмову його мало не розірвало від гніву. В мою адресу полетіли приниження і погрози, які, мабуть, тільки підтвердили правильність мого рішення.

Я пообіцяв собі, що зроблю все можливе і неможливе, але компанія залишиться на плаву. І дотримався своїх слів.

Але найбільшим шоком для мене було  дізнатися, що аварія, в якій загинув мій батько була не випадковою. Після експертизи  виявилось, що гальмівний шланг був перерізаний. Це була спланована автокатастрофа і смерть батька була комусь вигідна. 

Звичайно поліція не знайшла винуватця трагедії, але його впіймали мої люди зі служби безпеки. Їм не склало труднощів вибити з нього ім'я замовника аварії. І це ім'я - Степан Сомов.  

Через великі статки йому вдалося відкупитись від тюрми. Сомова відпустили під заставу. Після місяця тяганини Борис Суханов, він же виконавець аварії,  взяв вину на себе і загримів за грати, а з Сомова зняли підозри і повністю виправдали. 

Але для мене він назавжди залишився вбивцею і я ніколи не пробачу йому смерті батька! 

Коли Анна прийшла в Інвесткапітал мене мало не розірвало від люті. Звісно, ця дівчина не відповідала за дії свого батька, але вона була його дочкою, а я був не в собі. Добре, що потім я вирішив придумати свою гру.

Мій план був доволі простий. Для початку я повинен був закрутити стосунки з його дочкою. Далі, якщо все складеться, як треба ми одружимось. Мені здається навіть цього достатньо, аби Сомов лопнув від гніву. Але це ще не все. Головною метою цієї вистави є засадити його за грати. Він повинен по закону відповісти за смерть мого батька.

Ну і на кінець, якщо все вдасться, заволодіти його компанією. Виглядає, наче просто, якби не різні але…

Можливо, комусь ця ідея здається повним божевіллям, але жага помсти, а точніше справедливості, не дає мені спокійно жити і працювати.

Тепер потрібно діяти рішуче, але не дуже наполегливо, щоб не злякати рибку, яка надіюсь, вже клюнула.

Дякую за прочитання) якщо подобається книга не забувайте про зірочки)