Розділ 32

Вже через три дні до Ані стали пускати рідних, але це мало що змінило. Через сильну ломку дівчина погано розуміла, де знаходиться й агресивно поводилася. Для того, щоб вона не нашкодила сама собі або комусь із медперсоналу, її навіть довелося на певний час знерухомити, прив'язавши до ліжка, як це робили в психіатричних лікарнях.

За ті кілька тижнів, що вона провела в лапах гвалтівника, вона сильно змінилася як зовні, так і внутрішньо. Темні кола під очима, бліда шкіра та навіть синці по всьому тілу не йшли ні в яке порівняння з диким і недовірливим поглядом дівчини. У перші дні вона навіть маму не впізнавала, кидаючись від неї, як від незнайомої та небезпечної людини. Крім того, дівчина уникала будь-яких дотиків, насилу витримуючи необхідні процедури лікарів.

Новим ударом стала втрата голосу, котру помітили не відразу. Через тиждень після прибуття в лікарню Сані вперше захотіла щось сказати, але не змогла.

Матвій тоді знаходився з нею в палаті й бачив, як його дівчина спочатку здивувалася, а після схопилася за горло й спробувала щось знову сказати. Потім вже прокричати, але нічого не вийшло.

На її очах з'явилися сльози, а вона все кричала і кричала, намагаючись вимовити хоча б звук, але замість цього з горла виривався лише тихий хрип. Хлопець злякався, як би вона випадково чого не зробила з собою, і швидко натиснув кнопку виклику медсестри. Молода блондинка прибігла майже відразу й вколола Ані заспокійливе. Йдучи, хлопець бачив, як його дівчина все ще намагається кричати й плаче від безсилля.

Йому дуже хотілося обійняти її й заспокоїти, як це було раніше, але він знав, що тепер це неможливо. Так, як раніше вже не буде, і йому доведеться знову завойовувати її довіру.

Сидячи після цього в лікарні, Матвій нервово курив на сходах, хоча навряд чи розумів де він знаходиться і що робить. Він просто сидів навпочіпки й дивився перед собою.

- Уб'ю ... - шепотів він раз по раз, запустивши руку у волосся. Відвідувачі лікарні цікавилися, чи потрібна йому допомога, але, не почувши відповіді, швидко йшли. Він навіть не чув їхніх слів, глибоко занурившись у спогади про реакцію коханої.

Аніни друзі шалено зраділи, дізнавшись, що вона знайшлася. Але як тільки з'ясували, за яких обставин це сталося - разом замовкли. Похмурий і немов згаслий вид Матвія дуже красномовно говорив про масштаби того, що сталося.

Навіть короткі зустрічі дівчини з друзями не приносили їй жодної радості. Аня просто лежала, відвернувшись до стіни й слухняно виконувала вказівки лікаря.

І хоча психологічний стан залишав бажати кращого, у фізичному плані справи йшли добре. У найкоротші терміни були виведені з організму всі залишки наркотиків, та й ломка тривала недовго - голова дівчини була забита зовсім іншими думками.

- Все це через те, що час приймання препаратів був досить коротким, - намагався пояснити сам собі лікар дівчини.

Ще кілька днів Сані пролежала в лікарні для підтвердження свого стабільного стану, а після її виписали під розписку батьків. Ті були впевнені, що вдома вона прийде до тями значно швидше.

У день виписки Аня слухняно переодяглася в джинси й светр та натягнула на себе курточку. Весь одяг на ній тепер висів, наче був знятий з чужого плеча. Матвій хотів обійняти дівчину за плечі, але вона вправно ухилилася, опустивши очі до долу. Тепер це було майже нормою - навіть батькові не дозволялося до неї торкатися - занадто свіжими були спогади.

У квартирі теж мало що могло налаштувати на потрібний лад - все здавалося темним та похмурим, ніби просякнуте загальним настроєм родини. Особливо важкою атмосфера ставала ввечері, коли Наташа та її чоловік починали сваритися. А це ставалося дедалі частіше. Тоді Аня включала старий магнітофон на повну й затискала руками вуха - не хотілося чути всього цього.

Одного разу дівчина навіть зрозуміла в чому причина скандалів. Матвій сидів у неї вдома й розповідав їй про фільм, який нещодавно подивився (він намагався якомога частіше говорити з дівчиною на нейтральні теми), коли шум та крики почали наближатися до її кімнаті. Вітчим різко відкрив двері й, кричачи, показав на Аню:

- Забери цю бісову заяву! Я не збираюся спокійно дивитися на те, як мій брат занапастить своє життя через цю малолітню шльондру! Вона сама спровокувала його! В решті решт всі дивляться на цю погань, як на безневинну вівцю й жертву, бо ж вона, бачте, мовчить, а на мого брата, як на самого диявола! Та я впевнений, що вона і до цього вже по руках не раз ходила! То ж пустощі брата нічого особливо й не змінили! Якщо ти не забереш цю бісову заяву, то я змушу вас обох дуже сильно пошкодувати про це! - чоловік схопив дівчину за руку й одним різким рухом підняв з ліжка.

Аня почала вириватися, але її зусилля виявилися марними - вже в наступну хвилину чоловіка відразу з двох сторін атакували. Наташа вчепилася кігтями в руку чоловіка, намагаючись його зупинити, а Матвій з усієї сили вдарив його в обличчя.

Дівчина здивовано звалилася на ліжко, а поряд з нею опустився на підлогу вітчим - від несподіванки він просто впав без свідомості, а з носа заюшила кров.

- Я зараз наберу батька, - сказала Наташа, й дістала телефон. З того часу, як дочка повернулася додому, Микита переїхав до своєї матері, яка жила неподалік. Матвій тим часом відтягнув тіло в іншу кімнату, і закрив двері.