Розділ 27

Уже в кінці серпня Андрію та Ані повідомили, що вони повинні відправлятися на збори - хлопець - на військову базу в горах, а Сані - в маленький котеджне містечко, з танцювальною студією і студією звукозапису.

Тим часом оголосили всі списки тих, кого було зараховано до університету. Сюрпризів не сталося, то ж вся компанія пройшла саме в ті ВНЗ, на які були орієнтовані.

Студентське життя захоплювало - нові знайомства, друзі й багато іншого. Матвій та Саша вчилися в одному університеті, але на різних факультетах - а тому іноді перетиналися. Минуле було забуто, адже в теперішньому їм потрібно було триматися разом. Їх об'єднувала спільна проблема - кохані були далеко, і навіть проста розмова телефоном ставала проблемою. Учасникам проєктів відводилося дуже мало часу для розмов, а ті, хто підпав під санкції суддів взагалі не мали такої можливості. У такий список одного разу й Андрій потрапив - побився з конкурентом.

Не раз траплялося так, що Матвій виходив прямо посеред пари заради такої розмови, через що на самому початку навчального року отримав не найкращу репутацію серед викладачів. Але його це мало хвилювало – розмова з Анею була значно важливішою. Те ж саме робила й Саша. Єдине, чого вони, ніби змовившись, не робили - так це не говорили, що особисто знають учасників популярних проєктів.

Коли в групі заходила мова про телевізійні шоу, їм нічого було сказати.

Не раз траплялися й казуси, особливо, коли обговорювали бурхливі романи між учасниками. Ні Аня, ні Андрій просто не могли зробити й половини з того, що їм «приписували»

Одна з таких розмов особливо запам'ятався Матвію. Говорили дві його однокурсниці, ті ще «блондинки»:

- Ой, а як тобі Сані? Я чула, що її звати Світланою. Ну сама розумієш – «Сані» - щось таке, що зі світлом пов'язане, ну й «Світлана» - так само.

- Ти що, приколюєшся? Це Сашка Самсонова! Вона з моєю сестрою в школі вчилася! Страшна була - просто жах, а потім - он яка стала! Всі однокласники кажуть, що вона саме перед випускним встигла кілька операцій зробити. Для цього ще й фотки потів в останню мить змінювали в альбомі!

- Як думаєш, у неї щось з Дімою намічається? – накручуючи пасмо на палець, поцікавилася перша.

- Та кому потрібен твій Діма? Ні голосу, ні слуху ... – обурилася її подруга.

- А з Левом?

- Ой, ну звичайно в них буде роман! Як вони минулого тижня виступали - ти бачила?

Розмова й далі тривала в тому ж дусі, але Матвій був зайнятий лише тим, щоб стримати сміх. Врешті-решт, йому це не вдалося,  й він голосно заржав, ще й сльози потім почав витирати, бо ж слухати ті пусті балачки не було ніяких сил. Лише кілька годин тому Аня скаржилася йому на Лева - той потів так, що стояти поруч було неможливо, і крім цього дуже відкрито фліртував з тим самим Дмитром... Другий, звісно ж, пручався, але перший вирішив цього не помічати.

- Ти чого іржеш, Твардовський? - розлютилася одна з дівчат.

- Так з тебе - як ви, дівчата, взагалі таку нісенітницю дивитеся? Ще й на концерти, мабуть, ходите ... - відповів за нього однокурсник. Матвій сперечатися не став – він і говорити не міг від сміху.

- Ну ходимо, і що?! Тобі вона не подобається? Чи що?

- Ну така, симпатична, - погодився хлопець. – Але не краща за інших – дівка, як дівка, - знизав він плечима й відвернувся.

Розмову довелося припинити - почалася пара історії.

Вже було три концерти. Але з них Матвію вдалося побувати лише на одному - якраз в день його народження. Аня так і сказала - що пісня, яку вона співатиме, присвячується найкоханішій для неї людині.

Тим часом в Андрія були справи трохи гірші - він став швидко вимотуватися через великі навантаження, і час від часу отримував дрібні травми. Одного разу навіть сильне розтягнення було. Всі дуже переживали за нього, а він лише весело відмахувався - «Пусте!» і продовжував гру далі. Добре було вже те, що їх не викинули на самому початку - отже, вони чогось та й варті.

Саші було важче - якщо Матвій міг хоча б на концерті побачити свою дівчину, то вона не могла зробити й цього. Навіть якби захотіла поїхати на базу, її б не пустили - режимний об'єкт як ні як.