Розділ 6

Все тіло Матвія трясло. Було холодно, і він нічого не міг з цим вдіяти - руки, ноги й навіть пальці задубіли. Хлопець сонно розплющив очі, мружачись від яскравого сонця, яке пробиралося крізь матове скло гаража. Всі частини тіла заніміли, але він все ж спробував ними поворушити. Пальці мляво, ніби прокидаючись зі своїм господарем, зігнулися і розігнулися. Потім ще раз і ще. Незабаром Матвій зрозумів, що хтось дбайливо вкрив його вовняною ковдрою. Першою думкою було: «Якого біса я тут роблю?!». Але потім він згадав всі події минулого вечора і ночі, і здивувався ще більше - Ані ніде не було. Скинувши з себе плед, він озирнувся навколо, хоча навіть така мініатюрна дівчина як Аня точно не могла ніде сховатися. Підійшовши до дверей, посмикав їх і зрозумів, що замкнений у власному гаражі. Все б нічого, але ось тільки двері можна було закрити тільки ключами, і, судячи з усього, він був замкнений з зовнішньої сторони!!! Хлопець вийняв мобільний телефон і швидко відшукав ім'я однокласниці. Як тільки зазвучали гудки у слухавці, гараж тут же наповнився тихою мелодією рояля.- Дідько! Аня! Що за приколи?! - крикнув він в тишу приміщення, і тут же почув відповідь через двері.

- Шамішть того, щоб кичати, каше б твері пришав! І тля чого штіки кючів?!?! - обурено прошепелявив голос з-за дверей. Твардовський слухняно притиснув двері, а як тільки замок клацнув, відкрив їх. На порозі стояла роздратована Аня. В одній її руці були затиснуті ключі, в іншій і в роті - по паперовому стаканчику. Кінчиками пальців дівчина також примудрилася тримати пакетик зі смаколиками.

- Ти шо, не шув, як я штукала?! - з пакетом в роті обурилася дівчина. Матвій, від гріха подалі, швидко взяв стаканчики й пакет. Проте Аня все одно виглядала дуже смішно, коли була такою роздратованою, то ж довелося зібрати всю волю, аби не зареготати. Швидко взявши сигарету, він вийшов з гаража, сподіваючись хоч там посміятися досхочу, але ранковий мороз швидко прогнав це бажання. Та й Аня, яка вийшла слідом, явно не підтримувала цю ідею.

- Курити на голодний шлунок шкідливо, - ні до кого конкретно не звертаючись, прослизнувши за ним дівчина. - А там пиріжки ... смачні ... - Тон дівчини настільки разюче відрізнявся від того, яким вона говорила ще хвилину тому, що Матвій тільки посміхнувся і повернув сигарету до пачки.

- Гаразд, пішли, - він злегка обійняв Аню за плечі й вони повернулися у гараж.

На столику стояло два стаканчики з кавою та кілька пиріжків – по два з капустою та з повидлом. У обох однокласників навіть слинки потекли від запаху свіжої  здоби. Через п'ять хвилин, трохи вгамувавши голод, хлопець хотів знову взятися за цигарку й звично викурити її після сніданку, але раптом передумав

- Ань, а навіщо ти пішла?

- А так не видно? - глузливо запитала Сані.

- Ну, наче б то так не заведено, що б дівчина приносила хлопцеві каву ...

- ... в гараж - закінчила з усмішкою співрозмовниця. Присівши на край «ліжка», запитала - А нормально, що хлопець, який за фактом мені ніхто, мерзне через мене й спить сидячи?

- Ти не переводь стрілки. Я чоловік, і можу витерпіти й не таке.

- Ой, та знаю я ваші чоловічі заморочки. Ось що конкретно ти вже робив, що можеш це стверджувати?

 - Ну, наприклад, спав на сирій землі, жив у лісі, рибу ловив ...

- Рибу і я можу ловити. А ось щось цікавіше ...

- Тебе цікавить, чи зміг би я заради дівчини прожити рік на покинутому острові? - посміхнувся Матвій, і розкинувся на пухнастому пледі.

- Ні. Це тупо.

- Не чекав такої відповіді від дівчини, - посміхнувся Матвій.

- Але ж це дійсно тупо!

- Ну, зазвичай дівчата так не вважають.

Аня фиркнула й обурено подивилась на Матвія.

- Ну, знаєш ... Якщо ті дівчата, з якими ти знайомий, так думають, то це вже твої проблеми.

- Ні не все. Тільки ті, з якими я зустрічався.

- По-моєму це принаймні дивно, думати про щось подібне, коли ти просто зустрічаєшся з хлопцем.

Після її слів Матвій раптом захотів якось показати, що з ним не буває все так «просто», як думала дівчина. Так, він розумів, про що вона говорить, але все ж сказав:

- А хто тобі сказав що «просто»?

- Ну, а як? Мені здається, що для того, щоб виставляти подібні ... ем ... умови, треба щось більше, ніж прості побачення. Хоча й це не причина, чесно кажучи. Навіть якщо у вас є постійний секс, і комусь його дуже хочеться – це не може бути причиною для такої дурні!

Матвій так відверто і глумливо посміхнувся, що Аня не стала питати, чи були у нього такі стосунки.

- Я навіть не хочу питати про це, - виставила вона руку перед собою й відвернулася від хлопця.

- І не треба, - але в цей момент Матвію стало цікаво, чи була вже у дівчини інтимна близькість з кимось. - Ну а ти що скажеш?

- Про що? – удала, що нічого не розуміє, Аня.

- У тебе вже були такі «складні» відносини?

Дівчина зніяковіла, і на її щоках заграв легкий рум'янець.

- Поки моє життя ускладнюєте лише ви з Ігорем.