Ларій одразу просканував Еллі, і побачив що дівчина втратила свідомість через перелом хребта і з кожною секундою її магічний резерв витрачається з неймовірною швидкістю, щоб утримувати в тілі життя. Дракон намагався побороти паніку та страх, тому почав потрохи вливати свою ману та намагатись хоч якось зцілити травму. Коли Едвіга вчила його цілительській магії, Ларій дивився на неї, як на не сповна розуму, а зараз готовий був розцілувати за те, що та втовкла як гоїти рани і лікувати переломи.
«Колись це тобі може знадобитись у найнеобхідніший момент», - казала відьма, ніби ще тоді знала, куди він влипне.
Руки Ларія обережно лягли на дівочий живіт і той магічним зором занурився у її тіло. Дракон побачив хребет, який постраждав від нещадного удару об дерево. Він навіть забув, що Джаул все ще стояв з Аршахамом позаду нього і зараз міг одним ударом знищити його. Та ворог схоже не міг скласти віри, що врешті решт дійшов своєї мети і упивався владою та мріяв про майбутні плани.
-Ти намагаєшся її врятувати? Ха! Жінки – невдячні створіння! Скільки б любові ти їм не дав, вони завжди шукатимуть кращого, багатшого, сильнішого! – прокоментував чоловік, кинувши погляд на пару. – Які ви жалюгідні… Справжньої любові не існує! Тільки влада править цим світом!
Дракон зціпив зуби, продовжуючи магічними потоками методично зіставляти хребці по місцях та зрощувати тріснуті кістки. Це були надзвичайно тонкі матерії. Тільки тепер він зрозумів, чому у цілительстві кращі жінки – вони більш скрупульозні та здатні до монотонної тонкої роботи.
-Спочатку я хотів знищити цей артефакт, - очі дракона, які заволокла безмежна пітьма заблищала і загорілись від солодкого передчуття. - Але я вигадав дещо краще. Я витягну з нього всю силу і стану безмежно могутнім!
Навколо Джаула заклубилась темрява. Попри те, що надворі й так була ніч, світло від Аршахама, що пульсував у руках дракона, освічував частину галявини, ніби смолоскип. Та і перевертні мали дуже хороший зір і цієї точки світла було цілком достатньо. Темна магія величезними зміями замиготіла у хаотичному танку, піднімаючи пил навколо мага, у руці якого пульсував камінь. Він підняв його до гори і дивився, як той все швидше і швидше миготів. Ларій закрив очі і сконцентрувався на лікуванні. Здається якби навіть за його спиною руйнувався світ, він би тримав під собою клаптик землі, щоб повернути Еллі до життя, зізнатись, що він кохає її і більше не відпускати дівчину зі своїх обіймів. А в цей час ритуал осквернення Аршахаму пішов явно не по плану Джаула. Він побачив, як його шкіра на руці, в якій був артефакт, почала обвуглюватись, а тіло наповнив невимовний біль. Дракон загарчав, намагаючись скинути триклятий камінь, але той ніби приріс до нього. За лічені секунди тіло перетворилось на жарину, в прямому сенсі спалахуючи. З його гортані виривались поодинокі стогони, поки він не захрипів та не впав на землю. Останньою думкою в передсмертній агонії Джаула було: «Чому так? Я ж був так близько…».
#3562 в Любовні романи
#853 в Любовне фентезі
#415 в Молодіжна проза
дракон, кохання і самотність біль і радість, порятунок коханої
Відредаговано: 10.09.2023