Глава 55

Два великих звірі з гарчанням налітали один на одного. У молодшого була значна перевага – здорові крила. Він ніби коршун кружляв над золотим драконом, поки раптом не відступився і з його пащі не заклубився чорний дим.  Ларій хотів перетворитись та вступитись за Арута, але його зупинив Карл. Він навіть повернув свою людську подобу і схопив дракона за руку.

-Стій… він щось вигадав! Я аж сюди відчуваю темну ауру магії!

Як виявилось згодом, це був не дим, а чорне полум’я, могутній струмінь якого полетів прямо в древнього дракона. Той закричав… ні, заволав на усі могутні легені. Мандрівники застигли від жаху. Золотий вихор магії відділився в повітря і полетів на Джаула, огортаючи срібного дракона. Спочатку він заричав, але потрохи став втягувати в себе мерехтливе сяйво, перетворюючи його на пітьму, що потоками стала огортати його. Мить – і тіло Арута каменем полетіло додолу, звалившись на землю без будь-яких ознак життя та магії. Від удару пил здійнявся стовпом, змусивши усіх відступити вбік.

-Він… випив його! – з жахом викрикнула рись, зашипівши.

У Ларія було не надто багато часу на роздуми. Якщо під гарячу руку цього дракона потраплять усі – то повним складом і загинуть. Їм необхідна підмога.

-Карл, Кайла, - він швидкоруч сплів портал, передавши його в руки перевертню. – Беріть це і рушайте до Едвіги. Вона має кілька знайомих бойових магів. Збирайтесь та підходьте на допомогу, а я поки затримаю його. Еллі, - він повернувся до неї, - бери камінь і тікай з ними. Тобі та Аршахаму варто бути у безпеці, - коли він почав говорити з дівчиною, його голос став м’якше.

От тільки Еллі не була згодна з таким розкладом.

-Ні, я не покину тебе одного! Хай я не найвеличніший маг, але вже досить втікати. Може нам вдасться з ним поговорити...

Перевертні вирішили не втрачати часу, але і не змогли піти на те, щоб вирвати камінь з рук Еллі тому швидко відкрили портал та перемістились до відьми.

Едвіга сиділа на призьбі та журливо дивилась у даль. Їй прийшло видіння, яке викликало спогади і водночас занепокоєння. Перевертні, що фактично звалились перед нею на траву, не стали неочікуваністю, та посіяли ще більше тривогу в душі. Але Едвіга намагалась придушити цей вир відчуттів і почати розмову.

-Карл, яким вітром? Невже ти знайшов свою єдину, і хочеш, щоб я допомогла провести ритуал єднання? – з лагідною усмішкою промовила жінка, від чого ввела пару у ступор.

Вони переглянулись між собою і Карл задоволено посміхнувся, а Кайла почервоніла, ніби маків цвіт.

-Я… цей… якби то так… але не зараз, це не на часі, - осмикнув себе хлопець, взявши спантеличену рись за руку. – Ларій та Еллі в біді. На нас напав дракон, який хоче викрасти Аршахам! Нам необхідна ваша допомога, скликайте кого можете!

Відьма гірко видихнула.

-Отже, мій сон не брехав… що ж, для початку заходьте до хати, тут справа не з простих.

Така поведінка жінки обурила. Ларію та Еллі загрожує смертельна небезпека, а Едвіга кличе їх потеревенити.

-Ніколи нам ляси точити! Вони можуть загинути, як ви не розумієте?! – почала Кайла.

Перевертень повністю підтримав кохану. Він уже ледве не гарчав на відьму, що гаяла дорогоцінний час, якого й так обмаль.

-Нам справді ніколи балакати, потрібно бігти… ні, летіти! Кожна хвилина може коштувати їм життя.

-Я не можу піти проти Долі! Ця богиня надто могутня і якщо я вчиню супереч її волі, вона погубить і мене і вас! Я уже втручалась в її справи одного разу, коли врятувала Ларія, якщо втручусь вдруге – не буде мені місця в цьому світі! – вигукнула відьма і в її очах читався безмежний відчай. – Ходіть за мною, а їм потрібно самостійно справитись з цим викликом.

У цей час Джаул повернув собі людську подобу, хоч і не повністю. Навколо його тіла клубочилась пітьма, що стала ніби вірним слугою в його страшних справах. Наче уся чернь, що ховалась всередині, тепер показалась і на зовні.

-Ну нарешшті, - він відкрив очі, які заповнила непроглядна темнота, лякаючи незвіданістю. – Тепер у мене є сили, щоб боротись з вами!

Ларій навіть не встиг наблизитись до Еллі, коли дракон схопив бідолашну за шию і підняв над землею. Дівчина затремтіла, з очей потекли сльози і вона закашлялась від нестачі кисню. Дракон завмер. Бачити кохану в лапах нещадного звіра краяло його серце. Ларій хотів кинути в цього недомірка закляттям, але той простягнув до нього другу руку.

-Зайвий рух – і я скручу дівчиськові шию. А вона така тендітна, - це він промовив з удаваною ніжністю, насмішкувато посміхнувшись, - точно сконає на місці.

Наступним рухом він вихватив камінь в Еллі, як би вона не намагалась міцно стискати його в долоні. Ларій дивився з жахом і слідкував за кожною наступною дією, адже артефакт тепер у нього, а вони всього лиш не потрібні свідки, яких варто прибрати. І з останнім Джаул не тягнув – кинув дівчину, як якусь непотрібну шмату, прямо спиною об кору могутнього дерева, переводячи погляд на магічний предмет у своїх руках. Тепер йому було начхати на усіх – він отримав бажане. А Ларій підлетів до Еллі – уже було начхати на все: себе, Аршахам, клятого Джаула. Головне - переконатись, що дівчина жива і витягнути її хоч з того світу, якщо це буде потрібно. Питання можливості уже не стояло – у той же момент він поклявся собі, що не втратить кохання вдруге.

Це ще не кінець – попереду вас чекає розв’язка історії, тому додавайте книгу в бібліотеку, щоб не загубити, та ставте вподобайки, якщо чекаєте закінчення)