Глава 39

Еллі пересіла на м’ягкий килим до майже згаслого полум’я у каміні. Ларій помітив, що дівчина хотіла поспілкуватись з стихією, поки є можливість, тому присів поруч, вливаючи трохи своєї магії у напівзгаслі вуглинки.

-Ура, - з саме таким викриком дівчина протягнула руки до уже знайомої магії. Та і вогонь дракона поки був найбільш приязним. Хоча, полум’я у хатинці відьми теж прийшовся їй до вподоби. Таке живе і запальне, як би дивно це не звучало в бік стихії. Гарячі язики з ніжністю огортали її руки, і якби цю картину побачила стороння людина, точно злякалась би такого видовища. Але те, наскільки тепло та приємно їй було від контакту з магію Ларій, примусило закрити очі і просто насолодитись моментом. Раптом вона відчула, як дракон обійняв її сзаду, а руки взяв у свої, піднімаючи над полум’ям.

-Уяви собі, що ти тримаєш у руках воду, - тихо, але повчально почав дракон. – Утримуй його в руках, ніби набираючи пригорщу. 

Еллі відкрила очі. Вона лише злегка доклала зусиль, а вогонь сам не хотів покидати її рук, поки вони його не розсіяла. Ларій знову підніс її руки до каміна, взяв частину полум’я, після чого підняв їх. Вогонь слухняним клубком вертівся в руках дівчини. І навіть коли Ларій попросив повторити усі дії самостійно, результат вийшов такий же хороший. Еллі навіть спробувала розвести руки, а вогонь повільно перетікав з однієї долоні на іншу і це дівчині безмірно подобалось.

-Згодом ти все краще і краще будеш вправлятись із ним. Продовж подорожі  раджу повторювати це тільки з власним полум’ям. Коли досягнеш успіхів з цією вправою, я дам тобі нове завдання. Вогонь любить, коли до нього часто звертаються. Від цього він стане слухняним…

Від розміреного та не надто гучного голосу над вухом, а також тепла, що ніби коконом огортало її тіло, дівчина і незчулась, як провалилась у сон. Ларій завмер. Невже вона настільки довіряє йому, що заснула прямо в обіймах? Рука мимоволі торкнулась її м’якого волосся, через що до його гострого нюху донісся тонкий квітковий аромат. А ще в цьому запасі було щось таке... особливе, яке хотілось вдихати усіма легенями. Це трохи злякало чоловіка, адже прив'язуватись до молодої дівчини, яка з малої ймовірність захоче поєднати з ним своє життя, знаючи що ніколи не народить від нього дитину, повна дурість. Зі смертю Аріс загинула і надія на продовження роду. 

-Так... тепло, - тихе бурмотіння примусило перемістити фокус на дівчину, що обняла себе руками, ніби замінюючи цим ковдру. 

"Вона все одно спить... так чому мені не скористатись цим?".

Ларій опустився на спину. Він завмер, адже не очікував, що як тільки вони приймуть горизонтальне положення Еллі повернеться й обійме його. Тепле дихання на його шиї, а точніше повільний його ритм переконав, що дівчина не прикидається, а справді спить. Та і Ларій уже непогано вивчив характер та її манеру поведінки. Скоріше на подібну хитрість здатна Кайла, та аж ніяк не Еллі. Та компанія Рисі для нього явно не бажана. Дракон на хвильку відсторонився, щоб поспостерігати за її милим виразом обличчя. Ці рожеві та спокусливі губи... Ні. Ларію довелось взяти коротку паузу, щоб відволіктись від хтивих думок і закрити очі. Якби дракон не відчував легке сп'яніння, то однозначно не дозволив би собі залишитись в обіймах Еллі. Це ж і допомогло йому швидко поринути у сон, 

-Ви вже прокинулись? - почувся голос гнома десь зверху. - Чудово, підіймайтесь та приводьте себе до ладу. Нас очікує початок захопливої подорожі.

За столом сиділи четверо мандрівників, і кожен із них думав про щось своє. Ларій та Еллі й забули про свої переживання і з цікавістю споглядали колоритну парочку напроти. Карл задоволено зиркав у сторону Кайли, а та в свою чергу була готова спалити перевертня одним лиш поглядом. 

-Усі розмови відкладіть на потім. Нам пора.

Я дякую читачам, які продовжують читати книгу, і не збираюсь зупинятись! Робота і навчання забирають багато часу( Але я продовжу писати і якщо вам цікава моя книга, тисніть Подобається і залишайте коментар - це дуже мотивує!