Глава 34

Усі слухняно прямували за їх магічним провідником, що вже набрав швидкісті і впевнено вів мандрівників тільки по йому відомому маршруту.  Карл і Кайла втаємничено шушукались. Вони будували теорії, як може виглядати підземне місто гномів. Еллі вирішила приєднатись до них, щоб відволіктись від нескінченних картин болота та дерев, що своєю одноманітністю починали набридати.

–Я думаю, – перша почала Кайла, – що в них там усіх печери під землею, а освітлюється це магічними вогниками…

Карл не міг не втрутитись, одразу спростувавши версію дівчини. Їй не сподобалось, що перевертень  втрутився, але вирішила послухати:

–Ми якось проводжали з наймацької служби одного старого мага, то він розповідав, що в гномів доволі розвинена інфраструктура. Казав навіть, що вони змогли домовитись із русалками й ті добувають і передають їм глибоководні водорості, і з них вони виробляють чорнила, що світяться. 

Еллі була здивована такою винахідливістю. 

–Це дуже раціонально, – відізвався дракон, – не потрібно купи світла, щоб розібрати, що написано. 

–Я чомусь завжди собі уявляла, – доєдналась до розмови Еллі, мрійливо підвівши погляд догори, спостерігаючи, як повільно темніє, – що в них багато різноманітних кристалів, які дарують світло у темряві. Але я і подумати собі не могла, що коли-небудь мені випаде шанс туди потрапити.

Ларій був єдиним, хто залишався поза дискусією, оскільки він вже бував там. Хотілось дати усім простір для фантазій і не розповідати як там усе насправді. Гноми – доволі потайний народ і потрапити до міста можна або з одним із представників їх раси, або через портал. Але його розташування знають тільки гноми, тож в будь-якому випадку доведеться йти на уклін до їх братії. Не встигли вони висунути ще одну версію, як вийшли на галявину, оточену ріденьким лісом. Дерев’яний будиночок доволі міцно стояв, оперезаний по периметру парканом. Біля нього стояло плетене крісло-гойдалка, в якому сидів і смалив трубку гном. Він виглядав дуже задоволено, поки не перевів погляд на непроханих гостей цієї місцини.  

–Це кого там до мене принесло проти ночі? – незадоволено пробурчав він. 

Вони заговорились та й не звернули уваги, що дорога хоч і зайняла небагато часу, але засутеніло дуже швидко.

–Доброго вечора, пане Чаррот. Ми мандрівники. Мене звати Еллі, а це мої друзі: Ларій, Карл і Кайла. Ми продовжуємо справу мого тата, Шевіла…

Тільки-но дівчина закінчила представлення усіх її супутників і назвала ім’я батька, гном одразу похмурнів. Його невеликі ручки стиснули підлокітники крісла, з якого він швидко піднявся. Маленькі очі гнома розлючено блиснули в напівпітьмі, що опускалась на ліс зі всіх сторін. І тільки лінія світла, що лилась із невеликого вікна будиночка різко розрізала ніч, дозволяючи оглянути гнома. Невисокий бородатий чоловік виглядав дуже войовничо. Темно-каштанове волосся сягало плечей, такого ж кольору борода і вуса пишно обрамляли його обличчя. Вдягнений він був досить просто, єдине що в образі одразу приковувало увагу – блискуче лезо сокирки з дерев’яною ручкою, щільно обплетеною мотузкою для зручності. Вона висіла причеплена шкіряними ремінцями на поясі, даючи зрозуміти, що гном не розлучається з цим предметом, а, скоріше всього, завжди носить при собі.

– Йшли б панове та пані мандрівники, – промовив доволі низьким голосом чоловік, в загрозливому жесті схопивши свою зброю, – поки я добрий, а ви цілі. Що, не вдалось перший раз винюхати інформацію про каблучку, так вони других підіслали?

Усі здивовано перекинулись поглядами. Невже у них є суперники, що теж шукають Аршахам?

–Зачекайте, – дракон виступив вперед, закривши розгублену дівчину від розлюченого гнома, – до вас вже приходив хтось? Ми до них не маємо ніякого відношення. На відомо, що каблучка ховається у Джарді й, як казав сам Шевіл: «тільки рідна кров зможе отримати бажане». Сайко направив нас до вас, а водяний ще й коротшу дорогу показав. 

Тільки після почутого Чаррот трохи охолов і навіть сокиру відпустив. 

–Ну, добре, заходьте в мій дім, мені потрібно роздивитись вас ближче і усе детально розпитати.

Я вдячна усім читачам за лайки, вони надихають мене писати далі! Якщо вам подобається, то залишайте ваші коментарі і пишіть, що ви очікуєте далі від сюжету і чи є в вас здогадки, хто ж може бути причетнм до викрадення Аршахаму)