Водяний ледве не схлипував від жалю. Побачивши цю картинку, русалки хутко кинулись жаліти його. Вони ласкаво притискались, а той ніби не зважав на їх зовнішність і ласкаво гладив по голівці то одну, то іншу.
–Невже в ваші володіння не потрапляли стихійні маги, які могли зсунути або розбити камінь? – з цікавістю запитав Ларій у водяного.
Той відволікся від утішань, уже зручно умостивши голову на грудях однієї з русалок. Не дивлячись на їх зовнішній вигляд, фігура у деяких з представниць «прекрасної» половини цього болота збереглась.
–Якби ж усе було так легко. Ніяка магія ту кам’яну скотину не бере. Забрідають до мене подорожуючі, я їм одразу про свою біду розповідаю.. але ще нікому не вдалось мене розрадити, – тяжко зітхнув володар цієї місцини. – За те дивіться скільки тепер у мене жаб! Слухаємо з дівчатками їх кумкання і на душі легше, – він звернув увагу подорожуючих на значну кількість земноводних, що сиділи під очеретом.
–Я-я-ясно тепер, чому звідси ніхто не повертався, – ледве промовив від подиву Карл.
Він очікував, що їх щось їсть, або вбиває, але що причина зникнень подорожуючих буде у такому, хлопцеві здавалось навіть трохи абсурдним. Не викликав цей смішний пузань відчуття небезпеки, а інтуїція у перевертнів гарно розвинута. Та і по дракону було видно, що він не бачить у водяньому нічого загрозливого.
–Це що виходить, якщо ми вам не допоможемо то ви і нас перетворите в жаб? – з недовірою промовила Кайла.
–А як же ж, – раптом на його руці почало іскритись закляття, і тільки коли він показав свою магію і скинув усі щити, маги відчули доволі потужну темну енергію. Це примусило усіх зробити крок назад. Його раніше мутні щілинки очей раптом збільшились, стали більш хижі, на руках з’явились кігті. Ось тепер від нього віяло небезпекою і було зрозуміло, що не дивлячись на їх кількість, сила нечисті явно може їм зашкодити. Поки інші думали, як змінити ситуацію Еллі вирішила діяти.
–Зачекайте, – дівчина рішуче виступила вперед, що привернуло увагу і примусило водяного зупинити формування заклинання. – Давайте ми для початку спробуємо вам допомогти, а вже якщо нічого не вийде… то щось вигадаємо, – вона намагалась якомога м’якше говорити це, адже навіть не могла допустити думки, що ось так закінчиться їхня подорож.
–Так би і одразу, – мить – і водяний повернув свій попередній вигляд. – Ходіть за мною – куди ступатиму я, туди і ви. І тільки но спробуйте драпанути – далеко не втічете. Тоді точно вами пообідаю.
Ларій помітив, що Еллі, не дивлячись на сміливі дії і слова, зараз відчувала себе невпевнено. Її долоньки злегка тремтіли від напруги. Він ніби відчув її зляканий стан. Дракон взяв дівчину за руку, від чого вона ойкнула.
–Не переживай, все обійдеться. Ми щось вигадаємо, – тихо прошепотів він їй на вухо, від чого щічки дівчини покрились рум’янцем.
–Дякую за підтримку, – відповіла вона, починаючи шлях вслід за нечистю.
Їй було не тільки приємно, а і значно спокійніше, коли поруч з нею йшов Ларій. Вона розуміла, що він могутній маг, а це надавало їм перевагу. І якщо ситуація знову дійде до точки кипіння, то перевертень викладеться по повній. Під шумок Карл вирішив теж скористатись ситуацією і доволі міцно схопив руку Кайли. Вона, в свою чергу, намагалась вирватись, але він міцно її тримав.
–Ти що собі таке вигадав? – рись не була проти такого, але хотілось показати характер, тому смикалась, та не надто сильно.
–А раптом скоро ми перетворимось на жаб, а я перед цим навіть не насолодився чимось прекрасним наостанок? – перевертень підморгнув дівчині і потягнув її, наздоганяти іншу частину процесії, що значно пройшла вперед, поки вони з’ясовували відносини.
#3706 в Любовні романи
#872 в Любовне фентезі
#426 в Молодіжна проза
дракон, кохання і самотність біль і радість, порятунок коханої
Відредаговано: 10.09.2023