ПЕРЕДМОВА. Обережно висока напруга!

Обережно, висока напруга! 

Якщо ви відкрили книгу, сподіваючись знайти тут красиві  цитати про музу, витончені роздуми про високе мистецтво  та ванільні поради в стилі «просто вірте у свій талант» — закрийте її негайно. Бо книга схожа на анатомічний розтин. 
Бути творчою людиною в сучасному світі — аж ніяк не  
привілей. Це діагноз і хронічний баг системи, за який  
природа щомісяця знімає з вас такий податок, що іноді хочеться здати свій диплом, спалити чернетки й піти  
працювати касиром в АТБ, аби тільки в голові нарешті  
настала тиша. 
Митець — не просто людина, яка пише вірші чи викручує  баси на повну. Це істота без шкіри, яка підключена до  міжгалактичного вай-фаю. Вона ловить сигнали з інших  світів, але змушена жити в реальності, де треба платити за  комуналку, варити борщ і терпіти токсичних пасажирів, які  вічно намагаються злити паливо з її космічного корабля. 
У книзі ми розглянемо теми, про які зазвичай сором’язливо  мовчать на літературних вечорах: 
- Чому талант так часто йде в комплекті з панічними  
атаками та хронічним безсонням. 
- Як витончено й інтелектуально митці ненавидять успіхи  своїх колег.

- Чому перфекціонізм — це психічний розлад, який вбиває  ваші шедеври ще до релізу. 
- І як, чорт забирай, не здохнути від емоційного  
перевантаження, якщо твій внутрішній реактор фігачить  24/7 без гальм. 

Посібник написаний кров’ю, потом і спаленими  
нейронами. Він для тих, хто знає, як це — ходити на той 
світ чисто за натхненням, а потім повертатися назад, щоб  купити коту корм. Для «білих ворон», які втомилися  вибачатися за свій колір пір’я. 

Якщо ви готові дізнатися, як влаштована ваша власна  
проводка, і навчитися керувати своїм божевіллям замість  того, щоб воно керувало вами — пристібайте паски і  полетіли. 
Якщо ні — повертайтеся у свою зграю. Там тепло, тихо і абсолютно нудно.