РОЗДІЛ №3
- Привіт всім! Мене звуть Маша!
- Привіт – сказала як я зрозуміла моя одногрупниця.
- Привіт – одногрупник.
- Привіт – якийсь зрослий пацан мабуть з 4-го курса .
- Привіт! Криворука – той самий недумок.
- А він, що тут робить!!! – чуть не сказала я. О нііі я походу це прокричала бо всі дивилися на мене такими очима ніби я пришла п’яна в хлам…
- Ей криворука, ти нормальна воопще?! – питав він в мене! Ні а хто він мені такий тим, більше хай краще мовчить! Якже мені хочеться дати йому пощочину!
- Чуєш, краще закрий рота і мовчи ! команду голос не давали! – я сама здивувалася від себе…
- Ого! Ого! ви подивіться, хто за гавкав!) ! Але мені це нічого не дає так шо помовч сама!
Я підійшла до нього…
- Нагнися будь ласка) – я посміхнулася як істина Bitchgirl.
Він нагнувся і я приблизилася до його вуха і прошупотіла…
- Ти дибіл! – а потом дала таку пощочину шо він аж відійшов . Ну а шо я , я не дам себе обідити…
- Оу… Ти шо зовсім уже здуріла?! – чуть не плакав він, мені так було легко…
А як радісно , то просто не передати словами , мені здається таких слів даже не існує…
Тут заходе викладачка і всі замовкли.
Вчителька роставляла нас по парах з хлопцями. Вона як на зло поставила з тим не думком…
Я вже хотіла заказати істерику , що нехочу з ним стояти і чому мене поставили з ним а не з іншим повно ж хлопців . От наприклад Ніку поставили з її хлопцем Льошою , Настю з лд Льоши постійно забуваю як його звати. Іноді навіть стидно за таке , ну ми ж ним майже не спілкуємося.
- Ну шо слабо? - той самий придурок .
- Я не спорю з придурками! - я пробувала не голосно щоб вчителька не зачіпала нас , но так не получилося…
- Що за гамір на парі?! МАША-МАРТА ТЕБЕ Ж ТАК ЗВАТИ ?!
- Ну да … Вибачте будь ласка…
- А шо це тут таке, хтось забоявся?) - сказав він так тихо і ніжно, щоб ніхто не почув. Стоп ! Стоп! яке ніжно мені не можна закохуватися в цього недоумка!
- Нє… Просто не хотіла тебе позорити, що ти говориш з такою простачкою як я)
Сьогодні в нас повторення українських народних танців в парі. Нам попалося опрацьовувати складні рухи , але я боялася, що він мене не вдерже і я впаду. На щастя я не впала, но страх зашкалював дуже…
- Ти чому тремтиш?! – чуть не засміявся він.
- Бо хочеться так мені! Не твоє діло!
- Ну раз ми стоємо з тобою в парі ми повині піклуватися один про одного)
- кхе-кхе. Я? Піклуватися? Тим більше за тебе? Да ніколи?!
- Побачим… Побачив.. – з ухмилкою сказав він.
Добре шо ми більше не говорили більше, бо я його не навіжу!!!
Після пари (вона в нас одна сьогодні) я зустрілася з Нікою і ми пішли на вихід дивитися розклад на завтра. По дорозі до гуртожитку я розповіла подрузі свій «ідеальний» ранок.
-Оце ти наробила ділов… Він же син декана!!!
-Ну і шо? Терпіти тепер знущання надімною?
-Ні звичайно, але ж можна помякше…
-Ну попробую
-Давай) держу кулачки за тебе!)
-Дякую
Наступна частина вийде завтра до 3 години дня )
Цікавого читання вам мої дорогі читачі)
Як завжди ваша anzhela♥️