6

Безмовною тінню, ніби злодій, стараючись бути непомітним, крадусь вслід за відьмою. Жадно вбираю в себе плавні рухи прекрасної дівчини в простому білосніжному платті, яка так само як і я непомітно йде до лісу.

Навіщо я це роблю? Запитую себе вже в сотий раз, але як приворожений йду вперед. Магія надійно скриває мене від очей простих перехожих і від самої відьми.

Спостерігаю, як дівчина часто оглядається, ніби здогадуючись, що прямує вона не сама. Вже в самому лісі відчуваю легке коливання її магії, але не даю себе викрити.

Дізнатись, де живе моя нічна брехунка не викликало жодних труднощів. Вже зранку я був біля столичного ательє «Кокетка», вичікував миті щоб вживу побачити очі, через які цю ніч я провів без сна, а заодно і вивідати,  як така сильна відьма могла так довго залишатися непоміченою в самій столиці, прямо перед моїм носом. Часи, коли на них велась охота вже давно минули, але деякі люди продовжують люто ненавидіти цих жінок. Вже цілих 5 років, від моменту як я зайняв батьків трон, перше що я зробив це видав закон в якому чітко сказано всім, хто відчув в собі відьомські здібності зʼявитись до мого палацу, де їх будуть навчати. Жодної дівчини не прибуло.

Ніколи не розумів жорстокості мого покійного діда, який вбив майже всіх цих створінь. Навіщо?

З моменту, як відьом майже не лишилось ми відчули, як магія почала зникати з нашого світу. Природа, ніби захищаючи своїх дочок, закрилась від людей. Урожай з кожним роком стає все бідніший, весна зустрічає нас холодами і дощами, а влітку під палючим сонцем все висихає. Вже більш як 30 років не народжуються відьми, а разом з ними і в магів виникли проблеми у розвитку магії. Ті маги, які народжуються не мають і половини тієї могутності про яку ми можемо читати в книжках минулих століть. Зі зникненням відьом в нас почались серйозні проблеми, вирішенням яких я займаюсь. А рішення, можливо ціле своє життя ходило по вузьким вуличкам столиці, навіть не здогадуючись яку цінну магію носить в собі.

Та чи добробутом свого народу я керуюсь, в цей момент таємно йдучи за дівчиною? Чи це так сильно її загадкова постать вʼїлась в мої думки, що ні про що інше я не в змозі думати?

Заворожено спостерігаю, як дівчина знімає свої туфлі та вже босоніж йде до лісового озера. Ні, не йде, подумав я, пливе наче королева по холодному моху, який з жадібністю вбирає кроки відьми.

Тіні височенних дерев надійно вкривають мене від очей Айрін. Я можу спостерігати як вона плавно скидає мокре плаття з свого тіла, зовсім не боячись бути поміченою.

Сьогодні ж Саванна, миттєво доходить до мене. Ніч, коли відьми збираються разом та обмінюються з природою Силою. Насправді ж, я знаю майже всю доступну інформацію про їхні ритуали та обряди, але картина яка відкривається у мене на очах вибиває все повітря з моїх грудей.

Оголена відьма починає Танець. Її досконале тіло наче створене самою природою. Світле, майже вицвівше волосся вмить наповнюється місячним сяйвом, довгі ноги впевнено крокують в такт поривів вітру, а руки в цей момент, ніби живуть своїм власним життям. Чи була в моєму житті мить більш чарівна ніж ця?

Зараз для мене існувала тільки моя найпрекрасніша відьма на цьому маленькому острівку, яка всеціло віддавалась танцю. Я яскраво бачив, як сама Природа танцювала з дівчиною наповнюючи її своєю благодаттю.

Секунда, і щось міняється, щось, чого я і сам не в змозі зрозуміти. Білі, примарні тіні потягнулись до дівчини зі всіх закутків в танець. І ось вже не одна вона танцює. Відьми! Сотні душ вмерлих відьом прийшли з-за межі, щоб в останнє станцювати з дівчиною.

Ніколи і в жодній книзі про таке не згадувалось.

Айрін торкається землі, води, повітря і вогню, вшановує кожну стихію і переймає їхню міць. Я бачу, як все навколо вібрує від Сили, яка наповнює дівчину. Моє серце і саме ніби торкається чогось незвіданого, чогось настільки могутнього що я не в змозі придумати цьому назви. Не в змозі ні ступити кроку зі свого укриття, ні навіть моргнути. Я відчуваю що і біля мене в такт рухаються примарні тіні.

Мить, все ніби завмирає і єдина жива відьма серед цього безумства магії й природи осідає на землю. Сила, яка ще секунду тому бурлила наче вулкан зосереджується в її долонях і також припадає до трави, щоб розлитись по землі, ніби пробуджуючи її від сплячки. Тіні зникають одна за одною і не залишається нічого, що б нагадувало про священне дійство, яке відбулось в цьому лісі, магії, свідком якої я став.

Мої ноги вібрують від напруги а мозок не в змозі повірити в те, що я бачив. В те, яку Магію тільки що сотворила відьма. Чи здогадується й сама відьма, що тільки що зробила?

Непорушно спостерігаю ще деякий час в очікуванні коли підніметься відьма, але постоявши так деякий час, розумію, що з нею щось не так. Дівчина лежить в тій самій позі і не рухається. Переляканий за життя відьми, стрімко перепливаю озеро і безшумно наближаюсь. Торкаюсь її плеча і з полегшенням розумію, що Айрін просто спить. Її молочні груди з гострими вершинками розмірено підіймаються і опускаються.

Мені б розвернутись і швидко зникнути з цього озера, поки дівчина не прокинулась, але я просто не в змозі відійти від неї хоч на крок. Знімаю свою куртку і вкриваю ідеальне тіло, розуміючи, що природа ітак не дасть своїй дочці захворіти, та щось прокидається в мені, моя темна сутність, яка готова ревностно оберігати таку неймовірно бажану жінку.

Повільно, ніби вагаючись з кожним дотиком, моя рука рухається по оголеному плечі сплячої красуні. Відчуваю, як м'язи її тіла розслабляються під моїм доторком, як вони відгукуються на мої ніжні погладжування. У цей момент я відчуваю себе піднесеним, мов у світі, де тільки ми двоє існуємо, мов у світі, де час зупинився і кожен момент стоїть у безмежному очікуванні, де ніщо не має значення, крім прекрасної, неповторної миті, що з'єднала нас разом.