Мавпа в дзеркало на себе дивилася,
Царицею Звірів їй стати дуже хотілося.
Адже вона швидша за гепарда,
Сильніша за леопарда,
Мудріша, ніж черепаха,
Лютіша, ніж росомаха,
І красивіша від лева.
Ну, чим не королева?
***
Коли спекотний день настав,
Лев біля річки спав.
Раптом, від галасу джунглі здригнулись,
Аж дерева до землі зігнулись.
Це мавпа летіла, мов навіжена,
Кричачи скажено.
Лапами нестримно махала,
Недоїдками в Короля кидала.
Потім, почала смикати за вуса та гриву,
Погрожуючи віддати гієнам на поживу.
Урвався в лева, врешті-решт, терпець,
Сказав він: "Хай йому грець!"
Набридло панькатись з мавпою,
Вдарив її з пересердя лапою.
Вона в річку впала
І швидко обідом крокодила стала.
А мораль цієї історії дуже життєва:
Не чіпай сплячого лева.
Відредаговано: 16.10.2023