Розділ 13

Наче нічого не трапилось, Катька лежить на ліжку і гортає стрічку в телефоні.

- Гарно розважилась? - в моєму голосі звинувачення.

Кладу сумку на тумбочку і знімаю кофточку. Хочеться прилягти, але спершу треба прийняти душ і освіжити голову.

- Я ж вибачилась, - приймає сидяче положення, телефон відкладає. - Я не знаю, як так вийшло. Я вже збиралась його відпровадити, як заплющила очі. А коли прокинулась, був вже ранок.

- Ти навіть не подумала, що я можу залишитись на вулиці, - Катька мене дратує. Її вчинок не вкладається в голові. - Ти ж сама просила вийти з квартири, я пішла на зустріч. І що отримала? Ніч на лавочці.

- Не перебільшуй, ти мала де ночувати, - фиркає. Дивлюсь на неї і бачу, що їй зовсім не соромно. - Тебе прихистили і обігріли, - хитро посміхається.

- Це добре, що Діма настільки добродушний, що приїхав по мене, - беру з шафи халат і одягаю його, туго затягую пояс. Зла на подругу, сил немає. - А якби не він, що б я робила? Дивилась, як ви куверкаєтесь у ліжку?

- Твій Діма не через доброту крутиться навколо тебе, - підморгує Катька. - Хоче він тебе і хоче робити те ж саме, що я робила цієї ночі.

- Ти його не знаєш, - підвищую голос і відразу червонію. - Не всі чоловіки хочуть лише сексу від жінки.

- Усі, Іванко, усі, - хмикає. - Так вже вони влаштовані. Можливо дехто вміє кохати, а дехто ні. Але секс потрібен усім. І ти Дімі приглянулась. Він би не допомагав тобі в іншому випадку.

- Катько, у тебе лише одне в голові.

Щоб не продовжувати цієї розмови, вибігаю з кімнати. Йду у ванну кімнату і поки миюсь прокручую в голові слова Катьки. А вона має рацію. Чому я така сліпа і нічого не помічаю? Він такий турботливий і ніжний, завжди спішить на допомогу, он навіть квартиру винайняв. А ще цей його поцілунок, це не просто так.

Він казав, що я йому подобаюсь. Але на скільки велика ця симпатія? Чи справді він має серйозні наміри, чи може, як каже Катька, лише секс потрібен?

Сексу з мене достатньо з його братом. Вже маю наслідки. А я була впевнена, що мене кохають і цінять. Не хочеться вдруге розчаровуватись. Раптом Діма так само вчинить, як Саша.

Виходжу з ванни і йду на кухню. Ставлю на вогонь чайник і воду на спагеті. Катька, як завжди, пролежала весь вихідний і нічого не приготувала.

Поки готую вечерю, з роботи повертається Олена. Вона заходить на кухню і стомлено гепається на стілець.

- Ненавиджу понеділки, - зітхає.

Дивлюсь на її, на диво, бліде обличчя і співчутливо киваю. У неї часто бувають завали на роботі, вона працює в торговій фірмі бухгалтером. Коли доходить до звітів, вона може ночувати на роботі.

- Ти коли повернулась? - запитую її.

Запарюю їй чаю і подаю кружку, вона з вдячністю приймає.

- Зранку, відразу на роботу поїхала, - підносить на мене очі. - Стомилась як собака. А ти як провела вихідні? Що робили з Катькою?

- Я теж їздила до своїх. Наважилась.

- І як?

- Як очікувалось. Істерять і страждають, - знизую плечима. Не хочеться навіть говорити про батьків. - Як тільки сказала, відразу поїхала назад. А тут Катька з кавалером розважається.

- З ким? - дивується Олена.

- Вже пліткуєш про мене? - на кухню заходить наша подруга. - Ох, як гарно пахне.

- Могла б сама таке приготувати, - бубню, викладаючи на тарілку спагеті з тертим сиром.

- З ким ти була? - звертається до Катьки Олена.

- Є один, каже що закоханий у мене, - байдуже відповідає та.

- Ага, такий закоханий, що аж одружений і боїться показуватись стороннім, - ціджу крізь зуби, подаю вечерю і ловлю незадоволений погляд Катьки. - Знаєш, що вона зробила? - звертаюсь до Олени. - Вигнала мене на двір і забула. Згадала про мене аж зранку.

- Та ти що? А де ж ти була? - охає Олена. Від наших новин рум'янець на її щоках повернувся, а очі блищать цікавістю.

- У Дімки свого ночувала, - відповідає замість мене подруга і кривить губи.

- Бо мені не залишилось іншого вибору, - виправдовуюсь.

- Сідай, розкажи, що було, - Олена забуває про їжу і про Катьку. Вона тягне мене за рукав і змушує присісти поруч. - У вас щось було?

- Ні, звичайно, - протестую і червонію. - Він виділив мені кімнату, як справжній джентльмен.

- Ага, у трусики її хоче залізти, от і старається, - сміється брюнетка.

Зиркаю на неї незадоволеним поглядом, але Катька не звертає уваги, наминає вечерю.

- Не рівняй всіх під одну лінію, - ричу.

- Ти вагітна, Іванко, але досі наївна. Ось побачиш, якщо він почне робити якісь кроки, то не дивуйся.

- Я теж вважаю, що він тобою зацікавлений, - киває Олена. - Діма гарний кандидат на роль чоловіка. Я б радила придивитись до нього.

- Чому ви постійно сватаєте мене з ним? Ви навіть його не знаєте. Він брат Саші і допомагає мені лише через те, що Саша відмовився від дитини.

- От що їй казати? - Катька звертається до Олени, а в мене тицяє виделкою.

- Не будемо нічого більше їй казати, нехай сама розбирається.

Дівчата закривають тему і продовжують їсти мовчки. А я починаю себе накручувати, бо тепер взагалі не розумію, що відбувається між мною і Дімою.

Те що між нами з'явилась хімія, я це знаю, але до чого це призведе? Згадую його поцілунок і тілом котиться жар. Так ніжно він це зробив, так обережно.

- Дівчата, - порушую тишу в кімнаті, після того, як ми вклались спати і вимкнули світло. - Здається я від вас з'їжджаю.

Кажу це невпевнено, бо ще точно не вирішила, але знання, що Діма заплатив за пів року за квартиру, не даватиме мені спокою. Який він все ж таки хитрун, все продумав.

- І куди ти зібралась? - бурмоче сонно Катька.

- Діма винайняв мені квартиру у хорошому районі, заплатив за шість місяців і вручив ключі. Сказав, що гроші поверненню не підлягають. І я не знаю, що тепер робити.

У відповідь тиша. Хочу поради від подруг, бо не впевнена, як правильно вчинити. Дівчата мовчать і я не знаю, чи вони вже заснули, чи просто не збираються відповідати.