Час прийшов до вечері.
- О Боже Мій. Донечки, ми з татом забули про ділову зустріч. Так,що відміняйте вечерю. - нашвидкуруч сказала мати, поки збиралася.
- А вже запізно. - сказала я, коли в двері постукали.
- Я відчиню. - збила мене зі шляху Мія, коли я хотіла відчинити вері
- Добре. Навіщо штовхати?? - я поправила своє блискуче волосся, яке доречі було моєю гордістю.
- Люсі, ми поїхали. Вибачте за спричинені незручності. Обіцяю, ми все виправимо. - швидко затараторив батько.
- Я вас зрозуміла. Успіху вам!! Я вас люблю, а з Мією я розберусь.
- Ми вас також, ви наші дорогенькі!! - швидко,однак лагідно сказала мати.
Після слів мами, вони вийшли на вулицю через чорний вихід, бо не хотіли показуватися на очі хлопцям, бо треба було б все пояснювати, а вони і так вже дуже сильно запізнювалися.
Будемо сподіватися, що в них все вийде, бо, саме, кожна ділова зустріч важлива для сімейного бізнесу.
Відредаговано: 29.03.2023