Не ангельський вчинок
Розділ 6.
— Мамо, мамо, ходи скоріше, — крикнула знадвору дитина у відчинене вікно.
Жінка, яка зручно розмістилася в кріслі, погладжуючи живіт, швидко підійнялась із тривогою в серці. Їй стало лячно, як ніколи.
«Що могло трапитися?» — думала вона.
«Щось сталося з донькою чи чоловіком?»
Вибігши на ганок, і злетівши по сходах, вона завернула в сад, де чувся веселий сміх доньки.
— Все добре, — видихнула жінка. І сердечко стало затихати.
Перевела погляд на винуватицю шуму.
Донька весело бігала від тата, котрий її наздоганяв, вся замурзавшись в землю. Слідом батько підняв її вгору, розкриваючи крила, і на сонці блиснуло переливаючись сріблом, білосніжне оперення крил.
Тато відчув прихід коханої жінки й підняв очі поверх голови доньки.
Жінка запитала поглядом, а він — відступив у бік.
Вона ахнула, побачивши дивовижну красу. Там, де колись росла одинока троянда, захищена тонкою лозою — розмістились різноманітні квіти всіляких кольорів.
Від простого соняха до величної орхідеї. Від простої ромашки до дивовижної конвалії. Так багато різноманіття. Все живе і процвітає.
А в самому серці квіткового раю поселились чотири червоних троянди, обмотані для захисту лозою. І не кількість їх важлива, а те, що вони означають.
#3472 в Різне
#726 в Дитяча література
Відредаговано: 03.08.2021
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
