4. Диво кравецької техніки

4. Диво кравецької техніки

- Ну, що ж, - промовив гном, піднімаючись на ноги. – Я зрозумів ваше прохання і побажання. 

Говорив він виключно до мене, бо зрозумів, хто тут замовник і хто оцінюватиме його кравецьку майстерність. Люблю тямущих людей! Одразу ж зорієнтувався. 

- Я попрошу пройти вас, Ваша Величносте, до моєї кравецької машини «Зінгер-3». Моє справжнє прізвище Зінгер, тому й така назва, – пояснив гном. - Там ми зробимо заміри, виберемо тканину, випробуємо її на те, чи підходить вона для вас, як для нага, і чи зручно вам буде її носити... Це все зробить моя машина, диво кравецької техніки!

Гном попрямував до іншої частини свого ательє, де стояла ота дощата «вбиральня». Виявляється, я помилялася. Це була неначе приміряльня, а також і машина-кімната, в якій гном шив одяг. 

І поки він ішов до тої кабінки, я звернула увагу на чоботи червонобородого кравця – виявляється, його чоботи ядучо-жовтого кольору були на високих підборах! Я аж здивувалася. Звичайно, всі знають, що ми, жінки, любимо ходити на таких платформах, щоб здаватися вищими і стрункішими, але не знала, що це подобається і чоловікам. Гном хотів здаватися вищим? Чи це мода така зараз? Я глибоко замислилася над цією важливою проблемою, роздумуючи над тим, який би вигляд мав Вальд у чоботах на каблуках? Уявилися доволі смішна картина. І поки гном цокотів своїми каблуками до приміряльні, я встигла приміряти в умі на Вальда нові чоботи з каблуками, посміятися над його витонченим і граційним образом, а потім геть відкинути наміри купити йому такі чоботи. Обійдеться! Спочатку нахвісники купимо. А там видно буде. Так. Жінки за секунду можуть нафантазувати що завгодно, втілити його у своїх фантазіях у життя і глибоко закопати у підсвідомості, якщо ідея не дуже їх вразила. Ми такі! Світотворчині! 

- Прошу, Ваша Величносте, увійдіть до кабінки, магічні кравецькі заклинання, які я наклав на цю чарівну машину, все зроблять у найкращому вигляді! Вас обміряють, все проаналізують і одразу ж пошиють вам все, що потрібно. Вийдете ви вже в новому одязі з іншого боку машини.  

Я швиденько оббігла цю чудернацьку машину, яка дуже мене зацікавила. І справді, з іншого боку були інші дверцята. Просто не видно було від входу. Ох, цікаво ж як! Недарма кажуть, що гноми гарно з різними механізмами вправляються. До чого ж дійшов магічний розвиток! Вже не тільки голками, а й машинами одяг шиють! І я таку хочу! Адже я гарно розуміюся в механіці й артефакториці, та й магиня я вміла! Колись навіть гроші друкувала! І ніхто б не відрізнив! Але то інша історія*! 

- А як же мій старий одяг, той, котрий зараз на мені?! – засумнівався Вальд, розглядаючи дощатий будиночок. – Він не зіпсується? Не зникне? 

- Він просто стане прозорим на час вашої примірки і на деякий час. А потім знову з’явиться, коли ви зробите вибір. І коли купите новинку, що вам пошиє машина, ми вам її чудово запакуємо. - Кристіан! – раптом зарепетував гном комусь, обернувшись. – Трясця твоїм дзвоникам!  Іди-но сюди, допоможеш! 

Із підсобної кімнати вийшов чоловік років тридцяти з заспаним виглядом. Теж гном, але молодий. Мабуть, бідний, теж недавно встав. 

- Це Крис, мій помічник, підмайстер і стажер. Племінник. Допомагає інколи. Шалапут і гульвіса! Вчу його всьому, - пояснив нам гном. - Допоможи Його Величності! - це вже Крису.

Підмайстер вклонився нам, пройшов до кабінки, і відчинив дверцята.  

- Заходьте, Ваша Величносте, все буде добре, не хвилюйтеся, - якось підозріло ласкаво промовив гном Гвент. 

- Так, так, тканина вже завантажена у спеціальні шухляди в машині, вас одразу ж одягнуть в те, що ви хочете! – підтвердив підмайстер Кристіан, але сам чомусь відводив очі. 

Обоє вони якось так переконливо Вальда вмовляли увійти, що я щось запідозрила, але вирішила не заважати. Раптом це мені просто здалося, що гном Гени пальці срехрестив, наче боявся і був не впевнений, що все у них вийде? 

Вальд знизав плечима і увійшов до кабінки. Кристіан закрив дверцята. Гном Гвент підійшов до них і приклав руку до дверей, де були намальовані якісь руни. Вони засяяли червоним світлом, вся кабінка здригнулася, наче під час землетрусу. І все. 

Кристіан швиденько перебіг до інших дверцят, відчинив їх. 

І вийшов мій коханий чоловік Вальдемар. 

Ну, що вам сказати, те, що було на ньому мені дуже сподобалося, просто надзвичайно, але випускати купатися свого чоловіка в такому одязі для плавання я категорично була проти. 

Вальд був повністю оголений, лише в червоних, просто яскраво і вражаюче червоних плавках! Вони прямо аж очі виїдали. І погляд, звичайно, лише туди й притягувався, до тієї червоної плями на його білосніжному тілі. 

- Це що таке? – спитав спантеличений Вальд, розглядаючи на собі ці плавальні труси. 

- Трясця моїм дзвоникам! – почула я, як тихо вилаявся гном, а потім продовжив голосно й енергійно. - Чудові плавки! Наймодніший у всі часи колір! Гульфик, можливо ви вже відчули, утеплений: коли будете плавати в холодній воді, всі ваші... е-е-е... цінні частини тіла не відчують дискомфорту. Резинка, на якій тримаються ці неймовірно зручні плавки – не розтягується і не рветься! Вічна! І навіть всередині цього чудового виробу моєї кравецької майстерності є невеличка кишенька, яку так просила ваша чарівна дружина! 

Вальд розгублено поглянув на мене.