Розділ 5. Серце

Дівчинка опритомніла через дванадцять годин. Її звали Кіра. Коли вона розплющила очі, перше, що вона зробила - втиснулася в подушку, озираючись на всі боки з тваринним страхом. У її світі чисті білі стіни та м'яке світло означали тільки одне: лабораторію або камеру катувань.

— Тихо, Кіро. Ти в безпеці, — Макс підійшов до неї, намагаючись говорити максимально м'яко. — Тут тебе ніхто не чіпатиме.

Вона подивилася на нього і Макс побачив у її очах недитячу втому.

— Чому... тут так тихо? — прошепотіла вона. — Де гул генераторів? Де крики на перекличці?

Ян, що стояв у дверях, підійшов ближче.

— Тут немає генераторів, мала. Тут небо чисте. Розкажи нам, що сталося у твоєму секторі. Чому з вами так обійшлись?

Кіра стиснула пальцями край ковдри.

— Вони… вони знайшли «Серце». Ті, хто керує. Старійшини. Вони сказали, що Індекс - це велика брехня. Що ваш Світовий Народ просто чекає, коли ми вимремо, щоб забрати наші землі. Але ж це брехня і вони просто бояться втратити свою владу?

Вона перевела погляд на Макса.

— У підвалах під старим заводом вони будують щось. Це велика машина, яка посилає згубні сигнали в Систему. Старійшини кажуть, що скоро Індекс зламається. Що вони повернуть Велику Нафту і знову зроблять світ таким, яким він був у книгах - із президентами, кордонами та справжніми грошима, які можна потримати в руках. Вони заразили нас спеціально, щоб перевірити, як ваша медицина відреагує. Ми для них - просто датчики.

Ян перезирнувся з Максом. У пам'яті лікаря тут же сплив старий із його шрамами.

— Кіро, — голос Яна став офіційним і холодним, як у Оберігача, — ти зможеш показати на мапі, де знаходиться це «Серце»?

— Звісно я покажу.

Макс із надією подивився на Яна. — Ти казав, що Архів це звалище історії, — тихо промовив Макс. — Але якщо вони будують машину, здатну зламати Індекс... це вже не просто звалище. Це загроза.

Ян підійшов до вікна, за яким мирно сяяла Громада.

— Офіційно ми не можемо просто прилетіти туди і вимкнути їхнє «Серце». За Законом будь-яка військова експансія в сірі зони обвалить наш власний Індекс довіри. Але є лазівка.

Він обернувся, і його погляд став жорстким.

— У секторі Кіри спалах Архівної лихоманки. Вже готується гуманітарна місія - формально, щоб зараза не перекинулася на наші кордони. Нам потрібен провідний лікар, чий статус підтвердить серйозність місії для Системи...

— І цим лікарем буду я, — закінчив Макс.

— Так. Система схвалить твою заявку на участь у місії з огляду на твій рейтинг. Я і моя група підемо як твій конвой і технічний персонал. Ми полетимо туди як рятувальники, Максе. Але наша справжня мета - знайти цю Велику машину, поки час не пішов назад.