Розділ 5

Через пару тижнів Соня змогла знайти вільну годинку і зустрітися з подругою.

-Привіт, міс Невловима Джо! - підколола Уляна.

-Ой, не знущайся. З цим проєктом нема, коли вгору глянути. Ми ледь не ночуємо в офісі, щоб все встигнути. - втомлено відповіла Соня і сьорбнула свій коктель. 

-Ми? То у вас така повна ідилія??? А ще не хотіла з ним працювати? - пожартувала Уляна.

-"Ми" - це всі ми... весь офіс, всі хто працює над цим проєктом, а не те, що ти там нафантазувала собі! Фе, збоченка! - фиркнула Соня.

-Чого відразу збоченка???

-Ну, а що... вигадуєш всяке... ти ж знаєш моє ставлення до нього. 

-Я думала, що спільна робота зближує? 

-Ти знаєш, я теж так думала... але цього Ярика-Сухарика, нічого не прошебе... Він усе контролює, усе перевіряє по 10 разів, навіть мою роботу і мої виправлення. Таке враження, що він бос, а я незграбний стажер.

-Ну може він дуже відповідальний???

-Ну, я розумію перевіряти роботу асистентів... але мою??? Я що тобі, дівчисько??? Тим паче, генеральний поставив нас обох керувати цим проєктом.

-А ти йому про це говорила? Ви ж дорослі, можна все обговорити. 

-Ні, ти що? Я боюсь його. Він коли на мене дивиться, мені хочеться зізнатися, що то я курила у 8 класі в школі за гаражами. 

-Ого!!! Серйозно! 

-Я взагалі не знаю, як я досі це витримую. А нам через тиждень ще й в Одесу їхати.

-Мммм.... звучить привабливо.

-Ага, якби ж то... 

-Це типу відрядження?

-Так, остаточне узгодження з клієнтом, огляд будівництва і підписання договору.

-Огляд будівництва?? - насторожено запитала Уляна?

-Так, я не знаю чи впораюся. Ти ж знаєш, як я панічно боюся висоти. Але відмовитися я не можу. - приречено сказала Соня.

-Так, може хай цей Ярик-Сухарик сам все зробить, тим паче він мужик, хай лізе на те будівництво?

-Ні! Ні! Ні! Я не дам йому такого шансу ще більше зловтішатися наді мною. - почала протестувати Соня.

-Ну, дивися. Як знаєш... Хоча, можливо, клин клином  будеш вибивати. Щоб подалати свій страх, подивишся йому у вічі. А потім підеш зализувати рани на море.

-Ага, головне, щоб я  на тому будівництві не вбилася, бо в морі опинюся набагато швидше... - спробувала пожартувати Соня.

-В тебе є красивий купальник?

-А це навіщо? Я не думаю, що в нас буде багато вільного часу.

-Тю, а вночі під зорями з Яриком -Сухариком попірнати??? Чи ти віддаєш перевагу голяка плавати? - інтригуючи запитала Уляна.

-Уляно! Йди до біса! Я скоріше, того Ярослава втоплю в морі, ніж буду з ним плавати! Тим паче голяка! -фиркнула Софія.

-Ну, як скажеш. Але гарний купальник, я б на твоєму місці взяла. А на честь підписання буде фуршет? 

-Так, звичайно. Ти мені завтра допоможеш вибрати сукню? Зовсім з голови вилетіло.

-Звичайно! Оберемо найкращу, щоб всі попадали! 

-Дякую.