Розділ 2

Софія повернулася додому в пусту квартиру. Ще вчора вони з Тьомою будували спільне майбутнє, а сьогодні... Хоча, Уляна права, їхні стосунки з Тьомою вже давно не такі, як були на початку. І вся ця картинка, в тому числі і в інстаграмі, трималася лише на небажанні Софії дивитися правді в очі. Чому вона так довго трималася за ці стосунки Соня і сама не знає. Наче з самоцінкою і впевненістю все ок. На роботі вона гроза, яку й справді трохи побоються колеги. Просто Соня все звикла робити швидко і точно, та коли хтось не встигає за її темпом - це може перерости у міні-скандал. Тому в їх невеличкій рекламній агенції, Соню позаочі називають Торнадо.

Можливо, і Тьома втомився від цього торнадо?..

Софія вирішила дослухатися поради подруги і не копатися в собі. Вибір зроблено. Тьома пішов, і що ж тепер на кавовій гущі гадати. Да й побиватися особливо немає коли, завтра нарада у генерального, можливо, Соні знову вдасться очолити новий проєкт -  це буде найкраща терапія. Тому, сьогодні замість рюмсань під солодкі пісні, Соня обрала контрасний душ і міцний сон.

Зранку, робивши собі каву, Соня знову зловила себе на думці про Тьому, але тут же спробувала її струснути, як вранішню дрімоту. 

-У мене немає на це часу. Я маю працювати! - ще раз нагадала собі дівчина.

Зібравшись на роботу, Соня кинула на себе погляд перед зеркалом:

-І правду кажуть, чим гірше у жінки на душі, тим фантастичніше вона виглядає. І тим яскравіша її помада... - спробувала пожартувати Соня. - Ну що, до біса те кохання, пішли підкорювати світ! - підморгнувши собі у зеркало, сказала дівчина і вийшла з квартири.

В офісі всі були в очікуванні наради. Не так часто їх проводив сам генеральний, а це означало, що намічається щось грандіозне.

- Це ти червоні губи наліпила, вирішила увагу генерального привернути? - спробувала підколоти Софію Анжела.

-Анжела, люба, моя червона помада просто втрачає всі барви поруч з твоїм повсякденним бойовим розфарбовуванням. Тим паче, наш генеральний цінує співробітників не за колір помади, а за справу. Хоча, звідки тобі це знати. - з посмішкою відповіла Софія.

Всі в офісі звикли до того, що Анжелу тримають тільки, як дочку кращого друга генерального. Але сперечатися ніхто з нею ненаважувався, ніхто, окрім Софії. 

Тому такі словесні перепалки інколи виникали між дівчатами, особливо на нарадах, де збирався весь колектив.

-Добрий день. Дякую, що всі зібралися. Почну без особливо довгого вступу. - почав свій монолог генеральний, як тільки зайшов до зали нарад. - В нас є змога розширити наше рекламне агенство, але для цього нам потрібно підготувати велику  рекламу кампанію, яка буде націлена, як на внутрішній ринок, так і на зовнішній. 

По залу пішло перешіптування і радісні оклики. 

-Відразу кажу, роботи в найближчі декілька місяців буде дуже багато. Замовник велика будівельна компанія. І в неї дуже вередливий генеральний. Тому всі повинні викластися просто на 1000%. Я вирішив, що цей проєкт очолять два наших співробітники, які в разі успішного підписання договору і розширення агенції зможуть претендувати на позиції моїх заступників.

Перешіптування і переглядки хвилею прокотилися по залу.

-Не буду довго тягти кота за хвоста і скажу, що проєкт очолить Сухаренко Ярослав Дмитрович, як знавець зовнішнього ринку і Дерзецька Софія Володимирівна, як знавець внутрішнього ринку. 

Погляди всіх співробітників відразу знайшли тих, про кого говирив генеральний.

Софія, почувши своє прізвище дуже зраділа, але потім зрозуміла, що їй доведеться ділити лідерську позицію з... Яриком-Сухариком...